22 червня – це не просто дата у календарі, а глибокий день скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Цей день нагадує нам про трагічні події 1941 року, коли на українську землю прийшла Друга світова війна, розв’язана двома тоталітарними режимами. Саме тоді мільйони українців опинилися у вирі жорстоких битв, терору та геноциду. Наш народ вистраждав невимовні страждання: Голокост, масові розстріли, примусові депортації, систематичне знищення мирного населення. Українці гинули на фронтах, у жахливих концтаборах, у окупованих містах і селах. Вони стали жертвами чужих імперських амбіцій, але навіть у найтемніші часи не втратили своєї гідності та невмирущого прагнення до свободи. Пам’ять про їхні жертви є священною і незламною. Сьогодні, коли Україна знову переживає нову, не менш жорстоку війну, і кров знову проливається на нашій землі, День скорботи набуває особливого, гострого і болючого значення. Ми знову змушені ховати Героїв, які віддають свої життя за суверенітет та територіальну цілісність. Ми знову боремося за наше право жити у вільній, незалежній країні, за довгоочікуваний мир і безпечне майбутнє для наших дітей та онуків. Ця боротьба є продовженням багатовікової боротьби за свободу. Цей День скорботи є гірким, але важливим нагадуванням про неймовірно високу ціну, яку доводиться платити за мир. Наш святий обов’язок – не просто пам’ятати про ті страшні часи, а й активно вшановувати всіх загиблих, усіх жертв війни. Ми маємо зробити все можливе, щоб не допустити повторення подібних трагедій у майбутньому. Це відповідальність кожного громадянина України. Ми згадуємо абсолютно всіх, хто загинув: військових, які стали на захист рідної землі, і невинних цивільних, дітей, дорослих, жінок і чоловіків. Кожен, хто став жертвою війни, заслуговує на вічну пам’ять і повагу. Пам’ятаємо кожного, чиє життя обірвалося через жорстокість агресорів.

У цей день ми також вшановуємо тих, хто боровся і переміг зло, відстоявши право на життя для прийдешніх поколінь. Їхня стійкість і мужність є прикладом для наслідування. Сьогоднішні Герої продовжують цю справу, захищаючи Україну від нових викликів. Їхній подвиг є свідченням незламності українського духу. Нехай пам’ять про всіх загиблих жертв війни буде вічною. Нехай їхні імена будуть вписані золотими літерами в історію нашої країни. Наша сила – у єдності, пам’яті та незламній вірі в перемогу. Це данина поваги до минулого і зобов’язання перед майбутнім. 🕯 Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава Героям! Слава Україні! 🇺🇦 Закликаємо всіх українців об’єднатися у цей день пам’яті, щоб вшанувати тих, хто віддав своє життя за нашу свободу. Тільки разом ми зможемо побудувати майбутнє, гідне їхніх жертв. Пам’ять про жертв війни є запорукою миру. Селищний голова Микола БЕНЗАР!