22 червня – це День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни, одна з найтрагічніших дат в історії України. Цей день слугує постійним нагадуванням про величезні людські втрати та неперевершені руйнування, що принесли збройні конфлікти на нашу землю. Ми віддаємо шану мільйонам співвітчизників, чиї життя були обірвані, аби ми могли жити у вільній та незалежній державі.У Боярці, біля Кургану Слави та Алеї Героїв у Парку Перемоги, відбулася зворушлива церемонія. Міський голова Олександр Зарубін разом з громадою вшанували світлу пам’ять загиблих хвилиною мовчання та покладанням квітів. Це важливий акт, що підкреслює єдність міста у збереженні історичної пам’яті та глибокої поваги до тих, хто пожертвував усім. Така подія є свідченням незламності духу нації.Історія Другої світової війни для нашої країни розпочалася саме 22 червня 1941 року, принісши з собою безпрецедентні випробування. Під час тієї війни загинув, за різними оцінками, кожен п’ятий українець. Мільйони людей були знищені не лише на полі бою, але й стали жертвами окупаційного терору, голоду та примусових вивезень. Масштаби руйнувань були колосальними: понад 700 міст та містечок, а також 28 тисяч сіл були повністю або частково зруйновані. Це були не просто статистичні дані, а тисячі зруйнованих доль, розбитих сімей та втраченого майбутнього.На жаль, історичні уроки не завжди засвоюються. Сьогодні історія повторюється, і український народ знову зіткнувся з підступною агресією. Як і десятиліття тому, тисячі наших співвітчизників віддають своє життя, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність своєї держави. Вони борються за право бути вільними, протистоячи проявам неофашизму та імперським зазіханням. У цей День Скорботи ми згадуємо як героїв минулого, що полягли у Другій світовій війні, так і сучасних захисників, які мужньо протистоять російсько-українській війні.Вшанування пам’яті жертв війни є нашим спільним обов’язком, що передається з покоління в покоління. Це день не лише скорботи, а й глибокого усвідомлення важливості єдності, стійкості та відданості своїй Батьківщині. Український народ ніколи не забуде ціну, яку було заплачено за можливість жити у вільній державі, і продовжить боротьбу за мир та справедливість. Це день, коли пам’ять про минулі трагедії стає джерелом сили для майбутніх перемог.