Сьогодні, 22 червня, Україна відзначає особливий, надзвичайно важливий для нашої національної пам’яті день — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Ця дата глибоко вкорінена в серцях мільйонів українців, адже саме вранці 22 червня 1941 року на нашу землю прийшла страшна біда – початок Другої світової війни, яка стала для України епіцентром невимовних страждань, руйнувань та величезних людських втрат.Цей день є не просто черговою датою в історичному календарі. Він слугує гірким, але життєво необхідним нагадуванням про жахливу ціну, яку заплатив український народ за мир та право на існування. Україна тоді зазнала колосальних втрат, мільйони життів було обірвано, а міста й села перетворено на руїни. Кожна родина відчула на собі відлуння тієї війни, втрачаючи рідних, домівки, звичний уклад життя. Пам’ять про ті події є нашим обов’язком перед тими, хто віддав своє життя, і важливим уроком для прийдешніх поколінь.У сучасних реаліях, коли на нашу землю знову прийшла війна, біль минулого особливо гостро переплітається з сьогоденними випробуваннями. Ми згадуємо не лише мільйони тих, хто загинув у Другій світовій війні, але й тих, хто нині віддає своє життя за свободу, незалежність та майбутнє України. Це зв’язок поколінь, що борються за право бути вільними, за свою землю та культуру. День скорботи єднає нас у спільному горі та незламній рішучості захищати свою державу.Ми вшановуємо мужність і стійкість українського народу, який вистояв у ті жахливі часи, а сьогодні знову демонструє безпрецедентну силу духу. Неможливо переоцінити важливість збереження історичної правди про Другу світову війну та її наслідки для України. Це допомагає нам розуміти витоки сьогоденних викликів і усвідомлювати цінність миру, який ми так прагнемо здобути. Пам’ять про жертв війни є фундаментом нашого спротиву будь-яким агресіям.Цього дня ми знову підтверджуємо свою відданість ідеалам свободи та справедливості. Кожна втрачена доля – це нагадування про жорстокість війни та важливість об’єднання зусиль для її припинення. Нехай пам’ять про тих, хто не повернувся з полів битв, хто загинув від окупації чи голоду, буде вічною. Їхні жертви не забуті, і саме ця пам’ять надає нам сили продовжувати боротьбу. День скорботи — це не лише сум, але й символ незламності духу українського народу, його здатності до виживання та відродження.Ми пам’ятаємо кожного героя, кожного мирного жителя, чиє життя обірвалося через війну. Наш обов’язок — передати цю пам’ять наступним поколінням, щоб вони знали ціну миру та свободи, і ніколи не дозволили подібним трагедіям повторитися.🇺🇦Слава полеглим.🕯️Вічна пам’ять Героям.