22 червня 1941 року – це дата, що назавжди закарбувалася в історії України як один із найтрагічніших днів. Тоді нацистська Німеччина, без оголошення війни, розпочала широкомасштабне вторгнення на територію Радянського Союзу, що поклало початок жорстокій і кровопролитній Другій світовій війні. Для українського народу цей день став початком небачених страждань, випробувань та величезних втрат. Мільйони українців були кинуті у вир бойових дій, зіткнулися з окупацією, масовими депортаціями, голодом, примусовою працею та нелюдськими репресіями. Кожна українська родина відчула на собі жахіття тієї війни, втрачаючи рідних, домівки, спокій та майбутнє.

Трагедія 22 червня 1941 року – це не просто історична дата; це символ непереборного прагнення українського народу до свободи та незалежності, за яку було заплачено нечувано високу ціну. Загинули мільйони мирних жителів та воїнів, міста й села були зруйновані, а глибокі рани залишилися в пам’яті багатьох поколінь. Ми пам’ятаємо ці жертви, аби ніколи більше не допустити подібного. Цей День скорботи є нагадуванням про цінність миру та важливість пильності.

Минуло понад вісімдесят років з того доленосного дня, коли розпочалася Друга світова війна. Здавалося б, уроки історії мали бути засвоєні назавжди, а жахіття воєн мали залишитися лише на сторінках підручників. Проте, сьогодні Україна знову переживає подібні випробування. Агресивні дії сусідньої держави знову забирають життя українців, руйнують наші міста та села, змушують мільйони людей шукати прихистку, залишаючи свої домівки. Ця сучасна війна, як і та, що розпочалася 22 червня 1941 року, є посяганням на саме існування української державності та її народу.

Ми, як і наші предки, стикаємося з викликами, які вимагають непересічної мужності, єдності та стійкості. Український народ знову демонструє свою незламність у боротьбі за свою свободу та гідність. День 22 червня є нагадуванням про те, наскільки важливо цінувати мир та бути готовими захищати його. Ми вшановуємо пам’ять тих, хто боровся за наслідки минулої та сучасної окупації, віддавши найцінніше.

Сьогодні, схиляючи голови, ми вшановуємо пам’ять усіх жертв минулої Другої світової війни та усіх, хто загинув у сучасній війні, захищаючи Україну від окупанта. Їхня жертовність є вічним прикладом відданості своїй Батьківщині. Ми пам’ятаємо їхні імена, їхні подвиги та їхні страждання. Ця пам’ять є джерелом нашої сили та мотивації продовжувати боротьбу. Боротьба за свободу триває, і ми впевнені, що перемога буде за Україною. Вічна пам’ять полеглим героям та невинним жертвам. Слава Україні!

Голова територіальної громади Михайло Демченко

« повернутися