🕯 22 червня Україна та зокрема село Мартинівка вшановують пам’ять Володимира Саранцева Сергійовича, відзначаючи рік з того дня, як перестало битися серце цього мужнього солдата штурмового підрозділу “Шквал”. Його життя трагічно обірвалося під час навчань на Донеччині, залишивши глибокий слід скорботи та пам’яті в серцях рідних, близьких та всієї громади. Володимир Саранцев, як і тисячі інших українських героїв, віддав своє життя за мирне небо та незалежність нашої Батьківщини, ставши символом незламності та жертовності.Його відхід – це не просто особиста втрата для родини Саранцевих, а й болючий відгомін для всього села Мартинівка, яке втратило одного зі своїх синів. Кожне ім’я загиблого воїна – це окрема історія мужності, відданості та безмежної любові до своєї землі. Річниця загибелі Володимира Саранцева є приводом знову згадати про ціну свободи, про тих, хто щодня, щохвилини стоїть на захисті нашого майбутнього.Пам’ять про Володимира Сергійовича Саранцева житиме вічно. Його ім’я навічно вписане в історію Мартинівки як ім’я героя, який не вагаючись став на захист своєї країни. Ми схиляємо голови в глибокій скорботі, вшановуючи його світлу пам’ять.

Ця тиха втрата, що болем лягла на серце рідного села, нагадує нам про непересічну цінність життя та про безцінний внесок кожного, хто бореться за Україну. Світла пам’ять Володимиру Саранцеву. Співчуття його близьким та родині, які несуть цю важку втрату. Нехай його подвиг буде вічним нагадуванням про те, що мир і свобода виборюються високою ціною, і що кожен загиблий воїн залишає по собі не тільки біль, а й спадщину мужності та незламності духу. Ми пам’ятаємо і ніколи не забудемо тих, хто поклав життя за Україну.