Сьогодні, в День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, ми об’єднуємося, щоб згадати одну з найтрагічніших сторінок історії нашої країни. Саме 22 червня став початком незліченних страждань для мільйонів українців, коли розпочалася кривава Друга світова війна. Цей день назавжди закарбувався у свідомості нації як символ невимовного болю, втрат та руйнувань, що торкнулися практично кожної родини.

Ми глибоко вшановуємо пам’ять тих, хто поліг на фронтах, захищаючи свою землю. Згадуємо тих, хто був невинно закатований у нацистських концтаборах, хто помер від голоду, хвороб та політичних репресій. Цей скорботний день нагадує нам про величезну ціну, яку заплатила наша нація за мир та власну свободу. Мільйони зламаних доль, зруйновані міста й села, культурні пам’ятки та промислові об’єкти, непоправні втрати – все це залишило глибокий шрам в історії України та колективній пам’яті. Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам’ять про тих, хто відстояв перемогу в тій жахливій війні, хто став жертвою смертельних жорен фашизму та тоталітарних режимів. Збереження пам’яті про жертв війни – це не просто данина поваги минулому, це важливий урок для сьогодення і запорука нашого майбутнього, щоб подібні трагедії ніколи більше не повторилися.

Сучасна Україна, на жаль, знову опинилася в епіцентрі запеклої боротьби за свою свободу та територіальну цілісність. Історичні паралелі з минулим очевидні та болісні, адже наша країна знову змушена чинити рішучий опір агресору, який відверто загрожує не лише суверенітету України, а й всьому міжнародному порядку та усталеній системі глобальної безпеки. Ця нова війна в Україні супроводжується численними воєнними злочинами: систематичними обстрілами мирних міст, варварськими руйнуваннями критичної інфраструктури, масовими вбивствами цивільного населення, жорстокими катуваннями, незаконними депортаціями та іншими грубими порушеннями міжнародного гуманітарного права. Кожен день цієї боротьби додає нові імена до скорботного списку героїв та жертв, які віддають найцінніше за незалежність країни.

Тому, вшановуючи пам’ять про історичні події та глибокі уроки минулого, ми ніколи не забуваємо про виклики сьогодення. Ми сильніше тримаємося за наше майбутнє – за вільну, сильну, мирну та нероздільну Україну, яка прагне інтегруватися в європейську спільноту. Наша боротьба за незалежність, що триває сьогодні, є прямим продовженням боротьби наших предків за свою ідентичність, культуру та право на вільне існування. Ми впевнені, що ця боротьба неодмінно завершиться Перемогою, адже за нами правда і підтримка всього цивілізованого світу. Кожен українець, кожен захисник віддає свою працю, мужність та життя заради цієї великої мети. Цього скорботного дня ми схиляємо голови у глибокій хвилині мовчання перед світлою пам’яттю мільйонів полеглих воїнів та невинних жертв, чиє життя забрала жорстока війна. Нехай їхня самопожертва надихає нас на подальшу боротьбу, зміцнює нашу єдність та непохитну волю до перемоги. Ми пам’ятаємо, ми сильні, ми переможемо!

Вічна пам’ять загиблим! Честь і слава живим Героям!

« повернутися