23 серпня Україна відзначає величне свято – День Державного прапора України. Цей день символізує боротьбу за незалежність та суверенітет нашої держави. У 1991 році, після невдалої спроби державного перевороту в Москві, група народних депутатів урочисто внесла синьо-жовтий український прапор до зали Верховної Ради України. Символічно, що освячення національного стяга здійснив священик Української Автокефальної Православної Церкви отець Петро Бойко. Офіційно День Державного прапора було встановлено указом Президента України у 2004 році, проте історія українського прапора сягає сивої давнини. Наука вексилологія, що вивчає прапори, стверджує, що кольори прапора слід називати, починаючи знизу. Таким чином, наш прапор є жовто-блакитним, а не синьо-жовтим, як це часто помилково називають. Перша документальна згадка про жовто-блакитне поєднання кольорів датується 1256 роком, часом заснування міста Львова. На гербі міста Лева було зображено жовтого лева на блакитному тлі, що символізувало ці кольори. Поєднання жовтого та блакитного також було поширене за часів козаччини. Запорожці часто використовували сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, зображеннями святих або козаків. Перше офіційне визнання жовто-блакитного прапора українського народу відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила Закон, який затвердив поєднання жовтого та блакитного кольорів як офіційного стяга Української Народної Республіки. Цей прапор став символом української державності та прагнення до свободи.