23 серпня в Україні відзначають День Державного прапора – одного з найважливіших символів нашої свободи, єдності та боротьби за незалежність. Це свято вшановує багатовікову історію національного прапора, який пройшов шлях від давніх знамен до офіційного символу сучасної держави.

Свято було встановлено указом Президента України від 23 серпня 2004 року «…на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…».

Державний прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Український стяг також має унікальну історію.

Державний прапор України – це не просто полотно із синьою та жовтою смугами, а багатовіковий символ, що відображає історію українського народу, його прагнення до свободи та державності. Історія синьо-жовтого стяга налічує не одне століття, а його символіка змінювалася разом з епохами.

Перші згадки про використання синього та жовтого кольорів на українських землях датуються ще часами Київської Русі. Це поєднання було поширене у геральдиці та на прапорах князівств.

• Галицько-Волинське князівство: Вперше жовтий (золотий) лев на синьому тлі з’явився на гербі міста Львова у 1256 році. Це свідчить про те, що ці кольори були одними з найдавніших та найважливіших на українських землях.
• Козацька доба: У XVII-XVIII століттях козацьке військо використовувало корогви різних кольорів, але сині полотнища із золотими гербами, хрестами або зірками були особливо поширені. Це стало основою для подальшого формування національної символіки.

У ХІХ столітті, під час «Весни народів», синьо-жовта символіка стала прапором українського національного руху.

• 1848 рік: У червні у Львові, який тоді перебував під владою Австрійської імперії, Головна Руська Рада вперше вивісила синьо-жовтий прапор на міській ратуші. Ця подія вважається першим офіційним використанням стяга як символу українського народу в сучасній історії.
• 1917–1918 роки: Після Лютневої революції в Російській імперії синьо-жовті прапори з’явилися в Києві, Одесі та Харкові, супроводжуючи мітинги за українську незалежність.
• 1918 рік: Центральна Рада Української Народної Республіки (УНР) 27 січня 1918 року затвердила синьо-жовтий стяг як військово-морський прапор, а 22 березня офіційно визнала його державним. У цей же період у Карпатській Україні також був затверджений синьо-жовтий прапор, що підкреслювало єдність національного руху.

• 1990 рік: Хвиля національного відродження почала набирати обертів. 14 березня 1990 року синьо-жовтий прапор замайорів над міською радою в місті Стрий Львівської області, ставши першим за часів СРСР. Ця подія започаткувала «прапоровий марафон» по всій Україні.
• 24 липня 1990 року: Синьо-жовтий стяг було урочисто піднято над будівлею Київської міської ради, що стало знаковим моментом для всієї країни.

• 23 серпня 1991 року: Група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради. Наступного дня, після проголошення Незалежності, він був піднятий над будівлею парламенту. Згодом 23 серпня було встановлено Днем Державного прапора.
• 28 січня 1992 року: Верховна Рада остаточно затвердила синьо-жовтий стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг як Державний прапор України. З того часу він є незмінним символом незалежності.
• 1996 рік: Остаточно Прапор держави Україна затверджено статтею 20 Конституції України.

Сьогодні синьо-жовтий прапор є символом мужності, єдності та боротьби за свободу. Він супроводжує українських воїнів на фронті, підіймається над звільненими містами й селами, та є візитівкою України на світовій арені.

« повернутися