23 серпня Україна щорічно вшановує один зі своїх головних державних символів – синьо-жовтий стяг. Цей прапор є не просто національним символом, а й втіленням нашої української ідентичності та незламної боротьби за свободу.

Історичні корені кольорів українського Державного Прапора сягають часів Руського королівства, коли сині та жовті відтінки вже у ХІІІ столітті визначали державу короля Данила.

Перші згадки про поєднання синього та жовтого на «гербових прапорах» українських земель датуються початком XV століття. Зокрема, у легендарній Грюнвальдській битві 1410 року воїни з Львівщини билися під синім прапором із зображенням золотого лева, що спинається на скелю.

У XV столітті, в межах Польського королівства, гербом Руського воєводства (що охоплювало Львівську, Галицьку та інші землі) продовжував залишатися лев. Цей геральдичний знак міг мати різні форми – як у короні, так і без неї, зі скелею або без неї. Однак кольори залишалися незмінними: синє поле щита, а лев і скеля – золоті. Після 1772 року, коли частина західноукраїнських земель увійшла до складу Австрійської імперії, цей давній символ тимчасово вийшов з ужитку.

1848 рік ознаменувався «Весною народів» у Європі – хвилею демократичних та визвольних рухів. Саме тоді відродився історичний символ Руського королівства – лев. Разом із синім та жовтим кольорами він став національним знаком українців Галичини. У той період стихійно почали формуватися місцеві військові загони, які потребували власних прапорів. Не маючи змоги швидко їх виготовити, вони зверталися до Головної Руської Ради з проханням допомогти «штандар руський зо Львова спровадити». Таким чином, замість зображення лева почали поширюватися простіші у виготовленні полотнища «в руських барвах», що складалися з двох рівновеликих синьої та жовтої смуг.

На початку ХХ століття, після падіння царського режиму в Російській імперії та на тлі наростаючого національно-визвольного руху, синьо-жовтий стяг поширився по всій Україні. Під цими прапорами відбувалися багатотисячні мітинги та відправлення на фронт. Офіційне затвердження цього стяга в Українській Народній Республіці відбулося 27 січня 1918 року згідно з Тимчасовим законом про флот. Попри переслідування з боку більшовицької влади, яка карала за використання синьо-жовтого прапора, ці питомо українські кольори залишалися нашим головним символом. Важливі етапи українського державотворення, боротьба за свободу, акції протесту та непокори незмінно супроводжувалися національним стягом.

24 серпня 1991 року Україна відновила свою державну незалежність, що стало кульмінацією тривалого шляху Українського народу до свободи.

4 вересня 1991 року, вже після проголошення незалежності, національний синьо-жовтий прапор було піднято над Верховною Радою України.

28 січня 1992 року Державний Прапор України був офіційно затверджений Верховною Радою України.

За інформацією Українського інституту національної пам’яті

Фото ілюстративне з мережі Інтернет