23 серпня – це День Державного прапора України, день, коли ми вшановуємо один із найважливіших державних символів – синьо-жовтий стяг. Цей прапор є не лише національним символом, але й потужним втіленням нашої української ідентичності та незламної боротьби за свободу. Історія українського прапора сягає своїм корінням у давні часи, коли синьо-жовте поєднання стало символом української боротьби. Від часів Русі, коли українські землі використовували це поєднання у своїй символіці, до козацьких знамен із синім тлом та жовтими хрестами, небесними світилами та зброєю, наша національна символіка завжди була присутня. Під час «Весни народів» у 19 столітті, синьо-жовтий стяг став прапором українського народу, вперше піднятим над ратушею у Львові у червні 1848 року. На Наддніпрянщині, що перебувала у складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби з’явився після подій революції 1905–1907 років. У 1917 році він став офіційним стягом української державності, майорівши на маніфестаціях та супроводжуючи українських воїнів у бою. Важливим моментом стало підняття синьо-жовтих прапорів над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі у квітні 1918 року. Навіть в умовах радянської окупації, український прапор залишався символом національної боротьби. Події 1 травня 1966 року, коли студенти Георгій Москаленко та Віктор Кукса підняли синьо-жовтий прапор над Київським інститутом народного господарства, є яскравим прикладом боротьби за національну ідентичність, яка призвела до ув’язнення сміливців. 26 квітня 1989 року у Львові відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії під українським прапором, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. Протягом 1990 року прапор був піднятий над Тернопільською, Львівською та Київською міськими радами, символізуючи відродження державності. 4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України, а 28 січня 1992 року він був офіційно затверджений Державним Прапором України. З того часу український прапор підкорював найвищі вершини, як Еверест, зустрічав антарктичні вітри на станції «Академік Вернадський», літав у космос з Леонідом Каденюком. Він був символом миротворчих місій, перемог на Олімпійських іграх, незламності під час Революції гідності та мужності на тральщику «Черкаси» в Криму. Сьогодні український прапор є невід’ємною частиною наших військових, майоріючи на їхніх шевронах, у рюкзаках та на передових позиціях. Він є символом звільнених міст і надією для тих, хто чекає на повернення миру та свободи.