23 серпня 2024 року минає рівно рік, як героїчно загинув наш земляк, захисник України Будко Віктор Сергійович. Кожна така втрата – це невимовний біль і незагойна рана в наших серцях. Герої, які віддали своє життя за свободу та незалежність України, назавжди залишаться взірцем мужності, патріотизму та незламної волі. Ми висловлюємо найглибші та найщиріші співчуття родині нашого Героя. Вічна пам’ять нашому мужньому воїну, який самовіддано боронив рідну землю від жорстокого російського окупанта. Його добрий, світлий спомин навіки залишиться в серцях рідних, близьких, побратимів та всіх, хто його знав, любив і шанував. Будко Віктор Сергійович народився 4 травня 1994 року в мальовничому селі Адамівка, що на Миколаївщині. З 2000 по 2011 роки він здобував освіту в Адамівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Пізніше його шлях проліг до Маринівського професійного аграрного ліцею. 18 березня 2022 року Віктор Сергійович був зарахований до лав 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта (в/ч А2227), а згодом служив у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового походу (в/ч А0666). Він був стрільцем, помічником гранатометника механізованого відділення, демонструючи виняткову відвагу та професіоназм. 19 березня 2023 року, під час виконання надзвичайно відповідального бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації, військовослужбовець Будко Віктор Сергійович отримав важкі поранення. Тривале лікування давало надію на одужання, але, на жаль, 23 серпня 2024 року його серце зупинилося. Віктор відійшов у вічність у лікарні Святого Пантелеймона у місті Львові. Його навіки спочинок знайшов у селі Новогригорівка, що на Миколаївщині.