Олександр Безус, мужній воїн, присвятив своє життя захисту України. Його шлях розпочався ще у 2014 році, коли він брав участь в АТО, демонструючи незламний дух. Згодом, у 2023 році, Олександр знову добровольцем став на захист Батьківщини, приєднавшись до розвідки Десантно-штурмових військ. Його відвага та самовідданість були відзначені численними бойовими нагородами, серед яких особливе місце посідає нагрудний знак «Золотий хрест».

Поза полем бою, Олександр був люблячим сином, братом, чоловіком та батьком. Його турбота та працьовитість були джерелом натхнення для родини та друзів. На жаль, у 2024 році, через отримані поранення, він був змушений завершити військову службу. Важка хвороба серця, що вразила його, відібрала останні місяці життя, які він провів з найріднішими у селі Оболоння.

23 серпня серце Героя зупинилося, залишивши по собі глибоку скорботу. Олександру Безусу навіки залишилося 43 роки. Під час урочистої церемонії прощання, односельці віддали шану загиблому воїну. Голова громади Володимир Куніцин висловив щирі слова співчуття родині.

Прощання з Олександром відбулося під звуки Національного Гімну України у виконанні духового оркестру та потрійний військовий салют, що символізувало глибоку повагу до його подвигу. Церемонія була сповнена гіркоти втрати та вдячності за його жертовність.

Ми висловлюємо найщиріші співчуття матері, сестрі, дружині, дітям Олександра, а також усім його родичам, друзям та побратимам. Нехай Господь прийме душу нашого Героя з миром і дасть сили близьким пережити цю непоправну втрату. Вічна пам’ять Олександру Безусу!

« повернутися