24 вересня 2025 року Куяльницька громада з глибоким болем провела в останню путь свого захисника – Миколу Юрійовича Покасенка, який загинув, мужньо виконуючи військовий обов’язок у бою за свободу та незалежність України. Ця непоправна втрата нагадує нам про цінність життя та про те, як важливо пам’ятати і шанувати тих, хто віддав усе заради нашого майбутнього. Вони – наші справжні Герої, які стоять на передовій, захищаючи нашу країну від ворога. Микола Покасенко, наш герой, назавжди залишиться в наших серцях.

Провести відважного воїна в останню путь зібралися рідні, бойові побратими, односельчани та представники влади. На церемонії були присутні заступник Куяльницького сільського голови з гуманітарних питань Тетяна Кунаренко, староста Станіславського старостинського округу Валентина Шипош, т.в.о. начальника відділення психологічної підтримки персоналу Подільського РТЦК та СП Ольга Ляшко, а також усі, хто прагнув віддати шану полеглому герою. З глибоким болем і невимовною скорботою мешканці громади провели в останню путь свого захисника. Вишикувавшись у живий коридор, на колінах, зі сльозами на очах, вони схилили голови перед подвигом того, хто віддав життя за мир і свободу рідної землі. Ця подія стала ще одним гірким нагадуванням про ціну, яку платить Україна за свою свободу.

Заступник Куяльницького сільського голови з гуманітарних питань Тетяна Кунаренко у своїй промові висловила глибоку шану Герою, наголосивши на важливості пам’яті, яка має жити в серцях кожного з нас. Втрата Миколи Покасенка – це болючий удар для всієї громади. Зі словами прощання до присутніх звернулися староста Станіславського старостинського округу Валентина Шипош, підкресливши мужність і самовідданість загиблого воїна. Вони згадували його життєрадісність та відданість справі.

Микола Покасенко народився 20 листопада 1997 року в селі Станіславка. Він був життєрадісним, веселим, активним, товариським хлопцем. У 11 років залишився без матері та разом з сестричками був під опікою бабусі, а після її смерті – у своїх дядьків. Закінчивши 9 класів Станіславської школи, Микола продовжив навчання у місцевому професійно-технічному училищі. Трудову діяльність розпочав у м. Одеса. Його життєвий шлях, хоч і обірваний, був сповнений прагнення до кращого життя.

Рішучий, самостійний, цілеспрямований Микола Юрійович був прийнятий на військову службу за контрактом 9 жовтня 2019 року. Відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 30 березня 2022 року біля населеного пункту Олександрівка Херсонського району Херсонської області під час виконання обов’язків військової служби. Його подвиг назавжди закарбується в історії України.

Куяльницький сільський голова Сергій Паламарчук, депутатський корпус та колектив сільської ради, громада висловлюють щирі співчуття рідним, близьким та друзям загиблого Героя. Важко сприймати смерть наших захисників. Ще важче знаходити слова підтримки для близьких. Це невимовний біль та непоправна втрата, яку не пробачимо окупанту і ніколи не забудемо. Вічна пам’ять та слава Миколі Покасенку, нашому Герою!

Безмежна вдячність та вічна слава Герою! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! ГЕРОЯМ СЛАВА!