24 липня — особливий день, коли ми вшановуємо пам’ять Максима Рильського, видатного українського поета, перекладача та культурного діяча. У серці Києва, в Голосіївському районі, його ім’я носить одна з вулиць, що простягається від Голосіївської площі до вулиці Еллана-Блакитного. Цей зв’язок митця з Голосієвом підкреслюється також меморіальним музеєм та парком культури і відпочинку його імені — одним із найзеленіших і найзатишніших куточків столиці. Саме тут, серед величних дубів та спокійних ставків, Максим Рильський черпав натхнення, знаходив тишу і спокій для своєї неперевершеної творчості.

Ім’я Максима Тадейовича Рильського є незмінним супутником шкільної програми, проте за офіційною біографією ховається доля людини, яка цілеспрямовано обрала шлях служіння українській мові, культурі та національній гідності. Його життя — це приклад відданості та незламності духу.

Сьогодні, 24 липня, минає 61 рік від дня відходу у вічність цього великого українця. Максим Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Дитинство, проведене в селі Романівка на Київщині, серед природи, книжок та живої української мови, заклало фундамент його майбутнього таланту. Уже в 15 років, у 1910 році, світ побачила його перша збірка — «На білих островах».

Максим Рильський був одним із яскравих представників течії «неокласиків», яка поєднувала витончену поетичну форму та глибоку інтелектуальну сутність. Незважаючи на арешти, цензуру та постійний тиск, він ніколи не зрікався своєї мови, культури та ідеалів, залишаючись вірним Україні. У повоєнні роки його талант розкрився і в перекладах світової класики українською мовою. У 1942 році він очолив Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії, який нині носить його шановане ім’я. Останні роки життя поета минули в Голосієві, де й народилася його зворушлива поетична збірка «Голосіївська осінь», яка стала справжнім гімном цьому мальовничому куточку Києва.

Більше новин — у наших Telegram-каналах:
▫️t.me/sofiadunaevska
▫️t.me/golosiivRDA