24 лютого 2025 року – трагічна третя річниця великої війни. Її відлуння відгукується у кожному серці, змінюючи хід історії. Три роки боротьби за свободу, за рідну землю, за наше право бути українцями. 11 років тому почалася запекла боротьба за незалежність, що стала передумовою сьогодення. Ця війна – це не просто сухі цифри в щоденних новинах. Це – тисячі обірваних життів, мільйони змушених покинути свої домівки, зруйновані міста та села, які назавжди залишаться шрамами на тілі України. Це – пекучий біль, який, на жаль, ніколи не згасне повністю, але мусить бути подоланий. Водночас, це і прояв нашої незламності, неймовірної сили духу, непохитної віри в перемогу та світле майбутнє. Ми стоїмо на порозі змін, і вони обов’язково будуть на краще. Сьогодні, як ніколи, ми розуміємо, що майбутнє України – в наших руках. Ми боремося за нього, за щасливе майбутнє наших дітей, за вільну та незалежну Україну, де пануватимуть мир та злагода. Кожен українець – це воїн на своєму фронті, кожен робить свій внесок у спільну справу. Ми прагнемо перемоги заради світлого майбутнього нашої держави. Ми віримо в нашу незламність та єдність. Щиро дякуємо кожному військовослужбовцю Збройних Сил України, кожному захиснику, що віддає всі свої сили на полі бою. Вічна пам’ять героям, які віддали найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність України! Слава Україні! Героям слава!