24 лютого 2025 року відзначається третя річниця з початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. Ця трагічна дата нагадує про героїчний опір українського народу та його боротьбу за свободу і незалежність. Завдяки спільним зусиллям Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших військових формувань, самовідданості волонтерського руху та підтримці кожного українця, а також міжнародній солідарності, вдалося зупинити наступ російської федерації та зірвати плани “бліцкригу”. Війна стала переломним моментом, розділивши історію незалежної України на “до” і “після”, внісши зміни в усі сфери життя громад, зокрема Сухополов’янської громади. Кожна українська територіальна громада, як і Сухополов’янська, відчула біль втрат, втративши своїх Героїв. Вшанування їх пам’яті – це священний обов’язок кожного з нас. Ми маємо віддавати шану загиблим, встановлюючи Алеї Героїв, відкриваючи меморіальні дошки, присвоюючи почесні відзнаки, а також беручи участь у проєктах з меморіалізації героїчної боротьби українського народу. 24 лютого 2025 року, у день річниці, очільник Сухополов’янської громади Денис Росовський, староста Дідовецького старостинського округу Ірина Шуляк, керівний склад, посадовці сільської ради, депутати сільської ради та працівники закладів і установ взяли участь у церемонії покладання квітів на Алеї Героїв у селі Манжосівка, на території Меморіалу Слави Дідовецького старостинського округу. Кожна світлина на Алеї – це ще одна незагоєна рана в серцях рідних, близьких, побратимів та всієї України. З метою збереження пам’яті про героїв громади, педагогічні та учнівські колективи закладів загальної середньої освіти, а також працівники закладу культури поклали квіти до меморіальних дошок загиблих військовослужбовців – учасників антитерористичної операції/операції об’єднаних сил та учасників заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації на території України. Ці меморіальні дошки розміщені на фасадах навчальних закладів та закладу культури, нагадуючи про подвиг наших захисників. Ми низько схиляємо голови перед кожною родиною, перед кожною матір’ю, батьком, дружиною, сином та донькою наших незламних захисників та захисниць, які не повернулися додому. Їхній подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Ми ніколи не пробачимо ворогу жодне втрачене життя! Вічна пам’ять і слава Героям! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!