24 серпня – це не просто День Незалежності України, це свято, що з кожним роком набуває все глибшого, вагомішого значення. Сьогодні ми, українці, знову виборюємо нашу свободу, наше невід’ємне право бути незалежною, суверенною та демократичною державою, відстоюючи ці найвищі цінності ціною власної крові та незламного духу. У ці дні пам’ять про наших героїв та їхній подвиг живе в наших серцях.

Вшанування Дня Незалежності України

Напередодні величного свята, 23 серпня, у відділенні денного перебування та ветеранському просторі «ВзаємоДія» бюджетного (комунального) закладу «Центр надання соціальних послуг» Калинопільської селищної ради відбувся надзвичайно зворушливий та пізнавальний захід. Його відвідувачі, люди поважного віку та учасники ветеранського руху, зібралися разом, щоб обмінятися глибокими знаннями про багатовікову, сповнену випробувань історію українського народу, складний, але славетний шлях до здобуття незалежності, а також про історію нашого національного символу – синьо-жовтого прапора. У рамках цієї теплої зустрічі була проведена тематична вікторина, присвячена Дню Незалежності та Дню Державного Прапора України. Цей інтерактивний формат допоміг не лише поглибити знання присутніх, але й вкотре відчути справжню єдність та нерозривний зв’язок поколінь.

Виставка вишитих робіт: символ української незламності та краси

Особливою, трепетною частиною цього важливого заходу стала виставка традиційного українського рукоділля, яка зокрема демонструвала майстерність у вишиванні. Серед представлених експонатів особливу увагу привернули вишиті роботи Anyta Dumskay (Анни Димської), талановитої жінки, яка є внутрішньо переміщеною особою з Херсонщини. На жаль, покидаючи рідну домівку під час жорстоких бойових дій, вона, як і багато інших, не змогла забрати з собою свої дорогоцінні вишиті картини. Проте, знайшовши прихисток та підтримку у нашому відділенні «ВзаємоДія», Анна знову взялася за голку, здатну творити дива. Вона відтворила забуті, але такі цінні картини, а також розпочала вишивати величний український рушник. Для створення затишку у новому тимчасовому домі, Анна також з любов’ю вишила низку декоративних подушечок, наповнюючи простір українським теплом.

За словами самої Анни, процес вишивання, особливо вишивання традиційних рушників, є для неї потужним терапевтичним засобом. Він допомагає їй зберігати спокій, долати численні життєві труднощі та ефективно відволікатися від тривожних думок як щодо особистого життя, так і щодо ситуації в країні. Маючи на плечах відповідальність за двох дітей та постійно переживаючи за свого чоловіка, який мужньо захищає Україну на фронті, Анна знайшла у традиційному українському рукоділлі власне джерело духовної сили та необхідний ресурс для підтримки внутрішнього спокою та гармонії.

Надзвичайно приємно відзначати, що українське народне ремесло, зокрема вишивання, продовжує приваблювати та захоплювати й молоде покоління українців. Це є неоціненним запорукою збереження та примноження наших унікальних традицій. Глибокі знання та щире розуміння багатовікової історії нашої держави – це міцний фундамент для подальшого існування українського народу. Такі заходи, як цей, відіграють ключову роль у передачі цих безцінних знань та національних цінностей наступним поколінням, зміцнюючи нашу національну ідентичність та гордість.