24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Це рішення стало кульмінацією багатовікової боротьби українського народу за власну державність. Акт задекларував продовження тисячолітньої традиції державотворення в Україні, підтвердивши її право на самовизначення, яке гарантується Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами. Цей історичний крок був підтверджений народом 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі. Українці масовою більшістю проголосували за незалежність, зробивши її незворотним фактом історії. 90,32 % виборців відповіли ствердно на запитання: “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?”. Цей показник демонструє єдність нації у прагненні до свободи. Особливо важливою є підтримка незалежності в Криму (54,19 %), Донецькій (83,90 %) та Луганській (83,86 %) областях. Референдум підкреслив, що джерелом української державності є воля народу. Він також став потужним запобіжником проти будь-яких спроб відродити СРСР у нових формах, як-от Договір про Союз суверенних держав. Сьогодні, в умовах Війни за Незалежність, ми знову відстоюємо нашу свободу та суверенітет. Кожне покоління українців має свою боротьбу за незалежність, і наше покоління гідно дає відсіч агресору, захищаючи не лише власне майбутнє, а й мир у всій Європі. Незалежність України – це маяк свободи, що освітлює шлях до демократичного майбутнього. Ми пам’ятаємо тих, хто поклав життя за свободу, і продовжуємо їхню боротьбу.