25 липня відзначається три роки з дня трагічної загибелі нашого земляка, солдата Ігоря Петровича Шевчука, який служив у кулеметному відділенні роти вогневої підтримки. Життя Героя обірвалося у 2022 році через важкі поранення, отримані під час мінометного обстрілу біля населеного пункту Велика Новосілка на Донеччині. Він віддав усе заради свободи України та права кожного українця жити вільно. Світла пам’ять Герою.

Ігор народився 25 червня 1989 року в селищі Теофіполь. Тут минули його дитинство, юність та дорослі роки. Після закінчення 9 класів Теофіпольської школи, він здобув професію оператора комп’ютерного набору та обліковця у Теофіпольському професійному аграрному ліцеї. Ігор не зупинявся на досягнутому, освоївши згодом професії токаря та електрогазозварювальника. Він був працьовитою, наполегливою та скромною людиною, сумлінно працюючи на благо громади на різних підприємствах, зокрема на цукровому заводі та в енергетичній компанії. Його професійні навички та відданість справі завжди викликали повагу.

У травні 2022 року, у найважчий для країни час, Ігор був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він служив у кулеметному взводі, і його бойовий шлях, хоч і короткий, був надзвичайно відважним. Ігор завжди був там, де потрібна була його допомога, на передовій, під обстрілами. Трагічно, але життя Ігоря Шевчука обірвалося у Курахівській міській лікарні внаслідок отриманих важких поранень. Йому було всього 33 роки…

Теофіпольська громада схиляє голови в глибокій скорботі. Ми пам’ятаємо Ігоря як добру, щиру людину, відданого працівника та справжнього патріота України. Третя річниця його загибелі слугує черговим нагадуванням про страшну ціну, яку ми платимо за нашу свободу та незалежність. Пам’ять про наших Героїв живе вічно, а їхні подвиги надихають майбутні покоління. Герої не вмирають – вони залишаються у наших серцях.

Світла пам’ять, вічна шана та низький уклін Герою, який віддав життя за Україну.