Дата: 26.05.2025 15:50

Кількість переглядів: 22

Щитоподібна залоза – надзвичайно важливий елемент ендокринної системи. Вона виробляє гормони, які впливають на всі клітини організму, регулюючи ключові процеси:

• інтенсивність обміну речовин;
• адаптація до температури довкілля;
• робота серця;
• ріст і формування скелету та м’язів;
• ініціюють розпад жирів та вуглеводів;
• визначають інтелектуальний розвиток дітей та емоційну стабільність дорослих.

Причини захворювань щитоподібної залози різноманітні: спадковість, незбалансоване харчування, шкідливі звички, дефіцит або надлишок йоду. Важливо, що йод – ключовий мікроелемент, необхідний для виробництва гормонів щитоподібної залози, яка безпосередньо впливає на метаболізм.

Необхідно забезпечувати достатнє споживання йоду протягом усього життя. Дефіцит йоду може призвести до серйозних наслідків, включаючи затримку росту у дітей, когнітивні порушення та проблеми з обміном речовин.

В Україні спостерігається недостатнє споживання йоду серед населення.

Яка добова потреба в йоді?

Добова потреба в йоді варіюється від 90 до 300 мкг, залежно від віку та фізіологічного стану.

Для жінок норма становить 150–300 мкг, для чоловіків – до 300 мкг.

Для дітей: 0–6 років — 90 мкг. 6–12 років — 120 мкг. На жаль, більшість українців споживає лише 40–80 мкг йоду щодня!

Чим загрожує нестача йоду:

• постійна втома, слабкість, депресивні стани;
• збільшення щитоподібної залози (зоб);
• затримка росту та інтелектуального розвитку у дітей;
• зниження розумової активності у дорослих;
• порушення обмінних процесів;
• загроза переривання вагітності (дефіцит йоду під час вагітності може викликати когнітивні порушення у майбутніх дітей);
• рак щитовидної залози;
• погіршення пам’яті, слуху;
• підвищення рівня холестерину;
• сухість шкіри, втрата еластичності;
• різкі зміни ваги;
• набряки;
• випадіння волосся.

Як уникнути захворювань щитоподібної залози?

Найпростіший спосіб – використовувати йодовану сіль у приготуванні їжі. Також важливо включити в раціон продукти, багаті на йод:

• морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
• білу рибу (минтай, хек, тріску тощо);
• морську капусту (ламінарію);
• овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
• фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси,хурму)
• яйця;
• молоко;
• яловичину;
• волоські горіхи.

Більшість захворювань щитоподібної залози успішно лікуються, а деякі можна передбачити. Регулярні огляди у ендокринолога є запорукою раннього виявлення та профілактики. Своєчасне звернення до лікаря – запорука вашого здоров’я!

« повернутися