38 років тому – 26 квітня 1986 року – Україну та світ сколихнула масштабна ядерна катастрофа XX століття.

Щороку 26 квітня ми з глибокою шаною вшановуємо пам’ять усіх героїв, які ціною власного життя та здоров’я зупинили некеровану ядерну реакцію, що розбурхала стихію, та обмежили зону поширення пекельного лиха. Цей день є нагадуванням про неймовірну мужність і самопожертву всіх ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які проявили незламну стійкість та героїзм в тих екстремальних обставинах. Їхній внесок у мінімізацію глобальних наслідків Чорнобильської катастрофи є неоціненним і заслуговує на вічну пам’ять.

Трагедія, що сталася 26 квітня 1986 року, мала катастрофічні наслідки. Внаслідок двох потужних вибухів на четвертому енергоблоці атомної електростанції у повітря піднялася колосальна кількість радіоактивних матеріалів. Потужність цих вибухів призвела до повного руйнування стальної та свинцевої обшивки реактора, вивільнивши понад 60 тонн радіоактивних речовин. Ця ядерна аварія створила величезну радіаційну хмару, яка пройшла не лише над європейською частиною колишнього радянського союзу, а й над більшою частиною Європи та навіть східною частиною США. Саме через цей глобальний вплив 26 квітня у всьому світі відзначається Міжнародний день жертв радіаційних аварій та катастроф.

Згадуючи історію цієї трагедії, важливо розуміти її масштаби. Ця подія визнана однією з найгірших техногенних, екологічних та гуманітарних катастроф в історії людства. Основна фаза робіт з ліквідації наслідків аварії відбулася у 1986–1987 роках, залучивши близько 240 000 осіб. Загальна ж кількість учасників ліквідації, які брали участь у цих надскладних роботах протягом усіх років, сягнула близько 600 000 осіб. Відразу ж після трагедії загинула 31 людина, але довгострокові наслідки для здоров’я тисяч людей та навколишнього середовища продовжують відчуватися десятиліттями.

Зону відчуження, що охопила радіус 30 кілометрів від епіцентру події, було негайно евакуйовано. Понад 100 тисяч людей були змушені залишити свої домівки, а їхнє життя кардинально змінилося. Ця катастрофа призвела до втрати 48 тисяч гектарів родючих земельних угідь, виведення з ладу 14 промислових підприємств та втрати 400 тисяч квадратних метрів житла. Наслідки Чорнобиля стали серйозним уроком для всього світу щодо важливості ядерної безпеки та готовності до надзвичайних ситуацій.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 року четвертий реактор ЧАЕС був накритий унікальною захисною спорудою – спеціальним “саркофагом”. Його будівництво стало можливим завдяки героїчній праці сотень тисяч добровольців та мобілізованих солдатів, які працювали у вкрай небезпечних умовах, ризикуючи власним життям заради загальної безпеки. Ця титанічна робота є свідченням людської стійкості перед лицем лиха. Незважаючи на катастрофу, станція продовжувала виробляти електроенергію до остаточної зупинки в 2000 році. Пам’ять про цю трагедію залишається живою, щоб уроки минулого допомогли запобігти подібним подіям у майбутньому. Вона нагадує про важливість поваги до природи та відповідальності у використанні потужних технологій заради безпечного майбутнього людства.