26 лютого – День кримського спротиву російської окупації. Ця важлива дата, встановлена Указом Президента України № 58 у 2020 році, відзначає мужність та героїзм українських громадян, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Ця дата присвячена річниці мітингу 26 лютого 2014 року в Сімферополі, який підтримував територіальну цілісність України, об’єднавши кримських татар, українців та представників інших національностей.

Російська агресія проти України почалася 20 лютого 2014 року, з переміщенням російських військових підрозділів до Криму та району Керченської протоки. Саме ця дата зазначена на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». Верховна Рада України у заяві від 21 квітня 2015 року, а також у Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» визначила 20 лютого 2014 року як день початку російської агресії.

Протягом лютого-березня 2014 року конфлікт розгортався в Криму. Туди вторглися російські військові без розпізнавальних знаків. З місцевого населення формували та озброювали іррегулярні формування найманців, які використовувались разом із підрозділами Збройних сил РФ, що вже базувались у Криму. На півострові було встановлено режим військової окупації.

Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з’єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, а також іншими силовими відомствами, разом з їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, фінансованими Росією, і спроба анексії, що триває вже 9 років, є грубим порушенням міжнародного права, суверенітету та територіальної цілісності України. Це акт агресії, який потребує засудження та протидії.

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, що охороняли морську акваторію під час Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» – російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ, разом з бойовою технікою, і вийшли курсом на Севастополь. Ці дії свідчать про підготовку до захоплення півострова.

26 лютого закликав Меджліс кримськотатарського народу, і тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей вийшли до Верховної Ради Криму, щоб чинити спротив російській окупації та заявити світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5 ранку, регулярні військові формування РФ захопили будівлі парламенту та уряду АРК.

28 лютого Верховна Рада Криму під контролем військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ почали блокувати українські військові частини та об’єкти на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, а також сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини. Ці події стали ключовими моментами у захопленні півострова.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, був бойкотований кримськими татарами та іншими проукраїнськи налаштованими жителями півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. З того часу Автономна Республіка Крим і місто Севастополь перебувають під окупацією збройних сил Росії.

За матеріалами Українського інституту національної пам`яті