2020 року в Україні було встановлено знаменну дату – День спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Цей день, встановлений Указом Президента України № 58, вшановує мужність і героїзм громадян України, які мешкають на тимчасово окупованих територіях. Особлива увага приділяється річниці мітингу 26 лютого 2014 року в Сімферополі. Тоді кримські татари, українці та представники інших національностей зібралися, щоб підтримати територіальну цілісність України, демонструючи єдність перед обличчям агресії.

Переломним моментом стала збройна агресія Росії, що розпочалася 20 лютого 2014 року. Цього дня російські військові підрозділи почали переміщення в Криму та в районі Керченської протоки. Верховна Рада України офіційно визнала 20 лютого 2014 року датою початку російської агресії, що підтверджено відповідною заявою від 21 квітня 2015 року та Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації».

У лютому та березні 2014 року конфлікт, пов’язаний з Кримом, набув значного розвитку. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя стала актом кричущого порушення міжнародного права, суверенітету та територіальної цілісності України. Ця окупація була здійснена регулярними російськими військами, підрозділами, підпорядкованими різним силовим відомствам РФ, а також незаконними збройними формуваннями, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією.

24 лютого 2014 року, під час проведення Сочинської олімпіади, російські кораблі ВМФ, які базувалися в Новоросійську, таємно прийняли на борт «зелених чоловічків» – російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків. Вони були доставлені до Севастополя разом із бойовою технікою, що свідчило про підготовку до окупації.

26 лютого 2014 року, на заклик Меджлісу кримськотатарського народу, тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей зібралися біля Верховної Ради Криму. Цей мирний мітинг, що зібрав від 5 до 10 тисяч учасників, став потужним виявом спротиву російській окупації та декларацією цілісності України. На жаль, вже наступного дня, о 5-й ранку, будівлі парламенту та уряду АРК були захоплені регулярними російськими військами.

28 лютого 2014 року, під прикриттям російських військових, Верховна Рада Криму проголосувала за проведення референдуму про статус півострова. У той же день російські збройні сили розпочали блокаду українських військових частин та об’єктів на півострові. Були також захоплені аеропорти Бельбек і Сімферополь, а також сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини, що повністю ізолювало півострів.

16 березня 2014 року відбувся так званий референдум про статус Криму. Цей захід, організований Росією, був бойкотований кримськими татарами та значною частиною проукраїнськи налаштованих жителів півострова. 25 березня 2014 року було захоплено останній український військовий корабель у Криму – морський тральник «Черкаси». Від цього дня Автономна Республіка Крим та місто Севастополь перебувають під окупацією збройних сил РФ.

Питання Криму є ключовим не лише для самого півострова, але й для безпеки всієї України. Доки Крим перебуває під окупацією, під загрозою знаходяться Одеса, Миколаїв та Херсон. Російські бази на Кримському півострові становлять небезпеку для всього Причорномор’я. Деокупація Криму є критично важливою для відновлення суверенітету України, повернення контролю над морськими кордонами та забезпечення довгострокової безпеки всіх регіонів країни. Багато жителів Криму залишаються заручниками російської окупації, але вони чекають на звільнення Силами оборони України та вірять у повернення півострова під контроль України.