26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Цей день нагадує про початок російської агресії проти України, що призвела до тимчасової окупації українських територій.

20 лютого 2014 року стало початком активної збройної агресії Росії, коли російські військові підрозділи почали переміщення в Криму та районі Керченської протоки. Ця дата чітко зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». Відповідно до заяви Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації», 20 лютого 2014 року офіційно визначено днем початку російської агресії. Це стало ключовим моментом у розвитку конфлікту, який змінив хід історії України.

У лютому-березні 2014 року події розгорталися в Криму. Російські військові, без розпізнавальних знаків, почали вторгнення на територію півострова. З місцевих жителів формувалися та озброювалися іррегулярні формування найманців, які діяли спільно з підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На півострові було встановлено режим воєнної окупації, що стало порушенням міжнародного права та суверенітету України.

Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими військовими з’єднаннями та підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, а також іншими силовими відомствами, їх радниками, інструкторами та незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними угрупованнями, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, і спроба його анексії є актом грубого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України. Це стало серйозним викликом для міжнародної спільноти.

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь. Ці дії свідчили про підготовку до подальшої агресії.

26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей, щоб чинити спротив російській окупації та заявити світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників, що стало вираженням волі народу проти окупації. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі, що стало початком захоплення органів влади.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини. Ці дії мали на меті закріпити контроль над територією.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії. Ці події стали трагічною сторінкою в історії України.