26 червня в Україні щороку відзначається особливе неофіційне свято – День кримськотатарського прапора. Це свято, яке було встановлено рішенням органів самоврядування кримськотатарського народу з 2010 року, є потужним символом єдності поколінь кримських татар, неперервності їхньої історії та невпинної боротьби за власну свободу та право на самовизначення. Значення кримськотатарського прапора важко переоцінити, адже він уособлює національну ідентичність та прагнення до справедливості.

Національний прапор кримських татар є полотном небесного, або блакитного, кольору, що уособлює чисте небо та мир. Його однотонний фон символізує єдність народу. У лівому верхньому куті прапора розташований золотий знак влади – тамга, який додає символіці глибини та історичного змісту. Кримськотатарський народ – це найбільший корінний народ Криму та всієї Української держави, оскільки його формування відбулося саме на території, що сьогодні визнана міжнародною спільнотою як частина України. Важливо зазначити, що кримські татари не мають державності поза межами України, що підкреслює їхню нерозривну інтеграцію з українським простором.

Одним з ключових елементів символіки кримських татар є Тарак-тамга (крим. taraq tamğa, укр. герб-гребінь). Це родовий знак правлячої династії Кримського ханства – Ґереїв (Ґіреїв), який у ХХ та ХХІ століттях став національним гербом кримськотатарського народу. Історія використання Тарак-тамги сягає часів Кримського ханства, де вона зображувалася на печатках та монетах. Вже перший хан династії, Хаджи Ґерей, активно використовував цей потужний символ. Ця тамга не просто знак, а свідчення багатовікової історії та державотворення кримських татар.

Блакитний прапор, або Мави Кок-байрак (укр. блакитний прапор), є офіційним національним прапором кримськотатарського народу. У тюркських народів блакитний колір, «Мави Кок», традиційно є синонімом чистоти, свободи та безмежного неба й моря. Він також пов’язаний з давнім тюркським віруванням – тенгріанством, що надає прапору додаткового сакрального значення. Цей колір відображає глибокий зв’язок народу з природою та їхніми духовними коренями.

Історія Криму тісно переплітається з історією Кримського ханства, яке з’явилося на карті Східної Європи у 1441 році, відокремившись від Золотої Орди та ставши її законним спадкоємцем. Згодом ханство стало васалом Османської імперії, а на початку XVI століття значно наростило свою силу та розпочало масштабні воєнні кампанії. Цікаво, що військові підрозділи Кримського ханства мали свої унікальні знамена, що відрізнялися за формою та кольором. Показово, що прапорів блакитного кольору серед них майже не зустрічалося, ймовірно, через те, що цей колір вважався священним і не призначався для військових цілей, що ще раз підкреслює глибоке шанування Мави Кок-байрак.

Кримські татари втратили свою державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією. Проте національне відродження кримськотатарського народу розпочалося після Лютневої революції 1917 року. Подібно до подій на материковій частині України, активізація національного життя в Криму відбувалася під гаслами демократії та самовизначення. Саме тоді кримськотатарські суспільно-політичні сили та органи національного самоврядування почали активно використовувати блакитний прапор як національний символ. У грудні 1917 року перший Курултай кримських татар, що зібрався у Бахчисараї, відбувався під блакитним стягом. Хоча у національній конституції того часу – Кримськотатарських основних законах, ухвалених 26 грудня 1917 року, – його статус формально не був визначений, фактично він уже виконував функцію національного символу. Дослідник Андрій Іванець у своїй книзі «Перший Курултай» зазначає, що 9 грудня 1917 року в урочистій обстановці в ханському палаці відбулося відкриття національних установчих зборів, де над входом майоріли блакитний та червоний прапори, що свідчило про значення блакитного стяга.

На початку 1919 року кримськотатарське Парламентське бюро затвердило «Положення про культурно-національну автономію мусульман Криму». Саме цей документ вперше офіційно визнав зображення Тарак-тамги національним гербом, а прапором – полотнище сіро-блакитного кольору із зображенням національного гербу у верхньому куті біля древка. Це було перше документальне свідчення про статус національного герба і прапора кримських татар у їхньому сучасному вигляді, що стало важливим кроком у консолідації символіки кримських татар.

Після встановлення комуністичного режиму в Криму, на жаль, національний прапор кримських татар був вимушено вилучений з публічного використання, що було частиною репресивної політики проти національних рухів.

Проте, завдяки зусиллям та незламності народу, 30 червня 1991 року другий Курултай кримськотатарського народу, що проходив у Сімферополі, ухвалив постанову «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу». Цим історичним рішенням було відновлено блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті як офіційний національний прапор. Його пропорції у співвідношенні ширини до довжини складають 1:2. Сьогодні цей стяг є не лише символом боротьби за права корінного народу Криму, але й потужним символом звільнення півострова від російської окупації та одним із ключових символів відновлення територіальної цілісності України. Кримськотатарський прапор нагадує про непохитність духу та прагнення до свободи.