26 червня кожного року українці відзначають День кримськотатарського прапора – неофіційне, але глибоко символічне свято, що має особливе значення для мільйонів людей. Це свято, яке було встановлене за рішенням органів самоврядування кримськотатарського народу у 2010 році, уособлює не лише єдність та наступність поколінь кримських татар, але й їхню незламну боротьбу за свободу та право на самовизначення. Цей день є нагодою згадати багату історію та культурну спадщину корінного народу Криму, чий прапор став символом нескореності. Кримськотатарський прапор – це національна символіка, що гордо майорить, відображаючи дух народу. Він являє собою полотно небесно-блакитного кольору, у лівому верхньому куті якого розташований золотий знак влади – тарак-тамга. Сам колір прапора, глибокий блакитний, символізує чисте небо, безкрайність миру та спокою. Водночас однотонне тло відображає міцну єдність народу, його згуртованість перед викликами історії. Національний герб кримськотатарського народу – тарак-тамга (крим. taraq tamğa, укр. герб-гребінь) – є родовим знаком правлячої династії Кримського ханства Ґереїв (Ґіреїв), що зберігає свою актуальність у ХХ та ХХІ століттях. Ця давня символіка активно використовувалася на печатках та монетах ще за часів Кримського ханства, свідчачи про її глибокі історичні корені. Вже перший хан династії Хаджи Ґерей застосовував тарак-тамгу як важливий атрибут влади. Ще одним важливим елементом є Мави Кок-байрак (укр. блакитний прапор) – сам термін, що описує національний прапор кримськотатарського народу. Колір Мави Кок – блакитний – у тюркських народів завжди був синонімом чистоти та свободи. Він асоціюється з безмежним небом і широким морем, а також є одним із символів стародавнього тюркського вірування – тенгріанства, що надає йому додаткової сакральності. Історія Кримського ханства, що постало на карті Східної Європи у 1441 році, виокремившись із Золотої Орди та ставши її законним спадкоємцем, є нерозривно пов’язаною з кримськотатарським прапором. Згодом ханство стало васалом Османської імперії, а на початку XVI століття значно наростило свою силу, розпочавши масштабні воєнні кампанії. Важливо зазначити, що хоча воєнні підроздіви мали свої знамена, які відрізнялися формою та кольором, прапорів блакитного кольору серед них майже не зустрічалося. Це може свідчити про те, що цей колір вважався священним і не призначався для військових походів, а був символом миру та єдності. Кримські татари втратили свою державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією. Проте національне відродження кримськотатарського народу розпочалося після Лютневої революції 1917 року. Подібно до подій на материковій частині України, активізація національного життя в Криму відбувалася під гаслами демократії та самовизначення. Кримськотатарські суспільно-політичні сили та органи національного самоврядування почали активно використовувати блакитний прапор як національний символ. У грудні 1917 року перший Курултай кримських татар, який зібрався у Бахчисараї, урочисто проходив під блакитним стягом, попри те, що його статус ще не був формально визначений у національній конституції – Кримськотатарських основних законах, ухвалених 26 грудня 1917 року. Цей факт лише підкреслює глибоке народне визнання та приналежність до кримськотатарського прапора. На початку 1919 року кримськотатарське Парламентське бюро офіційно затвердило «Положення про культурно-національну автономію мусульман Криму». Саме в цьому знаковому документі зображення тарак-тамги було визнано національним гербом, а прапором – полотнище сіро-блакитного кольору із зображенням національного герба у верхньому куті біля древка. Це стало першим документальним свідченням про офіційний статус національного герба та прапора кримських татар у їхньому сучасному вигляді. Однак після встановлення комуністичного режиму в Криму, використання національного прапора на публічних заходах було вимушено припинено. Незважаючи на роки заборон, кримськотатарський прапор знову заявив про себе. Другий Курултай кримськотатарського народу, що відбувся у Сімферополі 30 червня 1991 року, ухвалив історичну постанову «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу», якою було відновлено блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті як національний прапор. Його пропорції у співвідношенні ширини до довжини складають 1:2. Нині цей стяг є не лише символом багатовікової боротьби за права корінного народу Криму, але й потужним символом звільнення півострова від російської окупації та одним із ключових символів відновлення територіальної цілісності України. День кримськотатарського прапора нагадує нам про незламність духу та прагнення до свободи, що є фундаментальними цінностями для всього українського народу.