День кримськотатарського прапора – це неофіційне свято, що відзначається за рішенням органів самоврядування кримськотатарського народу з 2010 року. Цей день символізує незламну єдність, глибоку наступність поколінь кримських татар та їхню постійну боротьбу за свободу, самовизначення та відновлення історичної справедливості.                                                                                                            

Кримськотатарський прапор є національною святинею та унікальною символікою, що глибоко вкорінена в історії народу. Це небесно-блакитне полотно, у лівому верхньому куті якого розташований золотий знак влади – тарак-тамга. Сам блакитний колір традиційно позначає чисте небо, мирне майбутнє та безкрайній простір, а однотонне тло символізує непохитну єдність кримськотатарського народу та його згуртованість.

Важливо підкреслити, що кримськотатарський народ є найбільшим корінним народом Криму та Української держави загалом. Його формування відбувалося саме на території, яка сьогодні перебуває у міжнародно визнаних кордонах України, і він не має державності поза її межами, що робить його долю нерозривно пов’язаною з долею України.

Центральним елементом прапора є тарак-тамга (крим. taraq tamğa, укр. герб-гребінь) – родовий знак правлячої династії Кримського ханства Ґереїв (Ґіреїв). Цей символ став національним гербом кримськотатарського народу у ХХ та ХХІ століттях. За часів Кримського ханства тарак-тамга активно зображувалася на печатках, монетах та інших атрибутах влади. Вже перший хан династії Хаджи Ґерей використовував цей значущий символ, що свідчить про його глибоке історичне коріння.

Мави Кок-байрак (укр. блакитний прапор) – це власне національний прапор кримськотатарського народу. Блакитний колір, або Мави Кок, у тюркських народів є синонімом чистоти, свободи та безмежності. Він традиційно асоціюється з небом і морем, відображаючи природні ландшафти та світогляд. Крім того, він є одним із ключових символів стародавнього тюркського вірування – тенгріанства, надаючи прапору ще глибшого культурного та духовного значення.

Кримське ханство, що виокремилося із Золотої Орди та стало її спадкоємцем, з’явилося на карті Східної Європи у 1441 році. Згодом воно стало васалом Османської імперії, а на початку ХVІ століття значно наростило свою силу, розпочавши масштабні воєнні кампанії. Хоча військові підрозділи ханства мали свої знамена, які відрізнялися формою та кольором, блакитних прапорів серед них майже не зустрічалося. Можливо, це було пов’язано з тим, що цей колір вважався священним і не призначався для використання у військових діях, оберігаючи його особливе значення.

Кримські татари втратили свою державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією. Однак національне відродження кримськотатарського народу розпочалося після Лютневої революції 1917 року. Як і на материковій частині України, активізація національного життя в Криму відбувалася під гаслами демократії та права на самовизначення. Кримськотатарські суспільно-політичні сили та органи національного самоврядування почали активно використовувати блакитний прапор як національний символ. У грудні 1917 року перший Курултай кримських татар, що зібрався у Бахчисараї, проходив під блакитним стягом, що стало знаковою подією. Хоча в цей час у національній конституції – Кримськотатарських основних законах (ухвалені 26 грудня 1917 р.) – його статус формально визначено не було. Як зазначає дослідник Андрій Іванець у книзі «Перший Курултай», 9 грудня 1917 року в ханському палаці в урочистій обстановці відбулося відкриття національних установчих зборів. Кримськотатарські солдати та учні медресе і мектебів утворили живий ланцюг, за яким стояв кількатисячний натовп, очікуючи прибуття делегатів. Над входом у палац майоріли блакитний і червоний прапори. На початку 1919 року кримськотатарське Парламентське бюро затвердило «Положення про культурно-національну автономію мусульман Криму». Саме в цьому документі національним гербом було визнано зображення тарак-тамги, а прапором – полотнище сіро-блакитного кольору із зображенням національного гербу у верхньому куті біля древка. Це перше документальне свідчення про статус національного герба і прапора кримських татар у їхньому сучасному вигляді.

Після встановлення комуністичного режиму в Криму, національний прапор вимушено перестали використовувати на публічних заходах, що стало черговим етапом утисків для народу.

Проте, з відновленням незалежності України, другий Курултай кримськотатарського народу, який проходив у Сімферополі 30 червня 1991 року, ухвалив постанову «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу». Цією постановою було урочисто відновлено блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті як національний прапор. Його пропорції у співвідношенні ширини до довжини складають 1:2.

Нині цей стяг є потужним символом безперервної боротьби за права корінного народу Криму, що зазнає окупації. Він символізує визволення півострова від іноземної агресії та є одним із найважливіших символів відновлення територіальної цілісності України, підкреслюючи спільну мету та історичну справедливість.

« повернутися