Щороку 26 червня Україна вшановує День кримськотатарського прапора – це важлива дата, що символізує стійкість та незламність корінного народу Криму. Цей день є втіленням глибокої поваги до національного символу, який пройшов крізь віки випробувань та заборон, але зберіг своє значення для кримських татар. Вперше етнічний кримськотатарський прапор був офіційно затверджений на I Курултаї кримських татар, що відбувся у Бахчисараї у 1917 році. Це було знаменною подією, яка підкреслила прагнення народу до самовизначення та національного відродження.Прапор є полотнищем небесно-блакитного кольору, що символізує чистоту, свободу, чесність та вірність, а також прагнення до миру та єдності. У верхньому лівому куті, біля древка, розташований золотистий символ влади – тамга, яка є гербом Ґіреїв, династії кримських ханів. Це поєднання кольорів і символів не випадкове, адже небесно-блакитний колір традиційно асоціюється з тюркськими народами, уособлюючи їхні найвищі ідеали. Золота тамга додає прапору історичної глибини та величі, підкреслюючи спадкоємність та багату культурну спадщину кримських татар.Ініціатива святкування Дня кримськотатарського прапора вперше виникла у 2010 році завдяки зусиллям Кримського Молодіжного Центру та інших молодіжних об’єднань. Це стало важливим кроком на шляху до консолідації народу та популяризації його унікальної символіки. Офіційне рішення відзначати День національного прапора щорічно 26 червня – у день відкриття ІІ Курултаю – було ухвалено 29 серпня 2010 року під час III сесії V Курултаю кримськотатарського народу. Таким чином, цей день набув офіційного статусу та став невід’ємною частиною національного календаря.Історія кримськотатарського прапора сповнена як тріумфальних, так і трагічних сторінок. У 1929 році радянська влада оголосила блакитний стяг «буржуазно-націоналістичним» і повністю заборонила його використання, що стало черговим проявом репресивної політики щодо корінних народів. Після жахливої депортації кримських татар у 1944 році, навіть зберігання прапора вважалося серйозним злочином, за який передбачалося суворе покарання. Це призвело до того, що протягом 1970–1980-х років більшість молоді втратила зв’язок зі своїм національним символом. Лише з поверненням кримських татар на рідну землю, вже за часів незалежної України, прапор розпочав своє відродження, ставши символом надії та опору разом з народом. День кримськотатарського прапора є нагадуванням про цей важкий шлях.Сьогодні Крим перебуває під тимчасовою окупацією. Кримські татари, які відкрито виступають за свободу та використовують свій національний прапор, зазнають безпрецедентного тиску та репресій з боку окупаційної адміністрації. Відзначення в Україні Дня кримськотатарського прапора є яскравим свідченням незмінної єдності держави та невід’ємності кримськотатарського народу від великої української родини. Це також важливий меседж про підтримку та солідарність з тими, хто продовжує боротися за свої права та свободи на окупованій території. День кримськотатарського прапора – це не лише данина пам’яті минулому, але й заклик до майбутнього, сповненого свободи та справедливості.