Щорічно за рішенням органів самоврядування кримськотатарського народу відзначається важливе неофіційне свято – День кримськотатарського прапора. Це свято, започатковане у 2010 році, глибоко символізує єдність поколінь кримських татар, їхню неперервну боротьбу за свободу та право на самовизначення. Кримськотатарський прапор є не лише національною символікою, а й віддзеркаленням багатовікової історії та стійкості народу.

Прапор кримських татар являє собою небесно-блакитне полотно, в лівому верхньому куті якого розміщений золотий знак влади – тамга. Блакитний колір символізує чисте небо та мир, а також підкреслює єдність народу. Це однотонне тло відображає згуртованість та неподільність, що є ключовими аспектами національної ідентичності кримських татар. Саме цей кримськотатарський прапор сьогодні є одним із найвпізнаваніших символів боротьби за відновлення територіальної цілісності України.

Кримські татари по праву вважаються найбільшим корінним народом Криму та всієї Української держави. Їхня історія формування нерозривно пов’язана з територією, що сьогодні перебуває у міжнародно визнаних кордонах України. Важливо зазначити, що кримські татари не мають іншої державності поза межами України, що підкреслює їхній унікальний статус та зв’язок з українською землею.

Особливе місце в національній символіці займає Тарак-тамга (крим. taraq tamğa, укр. герб-гребінь). Цей родовий знак правлячої династії Кримського ханства – Ґереїв (Ґіреїв) – став національним гербом кримськотатарського народу у ХХ та ХХІ століттях. Історично Тарак-тамга зображувалася на печатках та монетах ще з часів першого хана династії Хаджи Ґерея. Її зображення є потужним символом історичної спадкоємності та боротьби за права.

Національний прапор також відомий як Мави Кок-байрак (укр. блакитний прапор). Блакитний колір, або Мави Кок, у тюркських народів є синонімом чистоти та свободи. Він асоціюється з безмежним небом і морем, а також є одним із найдавніших символів тюркського вірування – тенгріанства, що надає йому глибокого духовного значення.

Кримське ханство з’явилося на карті Східної Європи у 1441 році, відокремившись від Золотої Орди та ставши її законним спадкоємцем. Згодом воно стало васалом Османської імперії, а на початку ХVІ століття значно наростило свою силу та розпочало масштабні воєнні кампанії. Хоча військові підрозділи мали свої унікальні знамена різної форми та кольору, показово, що прапорів блакитного кольору серед них майже не зустрічалося. Це може пояснюватися тим, що цей колір вважався священним і, можливо, не призначався для військових потреб, підкреслюючи його мирний та духовний зміст, який перейшов і на сучасний кримськотатарський прапор.

Кримські татари втратили свою державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією. Проте, національне відродження кримськотатарського народу розпочалося після Лютневої революції 1917 року. Як і на материковій частині України, активізація національного життя в Криму відбувалася під гаслами демократії та самовизначення. Тоді кримськотатарський прапор став активно використовуватися суспільно-політичними силами та органами національного самоврядування. У грудні 1917 року перший Курултай кримських татар, що зібрався у Бахчисараї, проходив саме під блакитним стягом. Незважаючи на те, що його статус не був формально визначений у національній конституції – Кримськотатарських основних законах, ухвалених 26 грудня 1917 року, його символічна присутність була очевидною. Дослідник Андрій Іванець у книзі «Перший Курултай» зазначає: «У ханському палаці, в урочистій обстановці 9 грудня 1917 року відбулося відкриття національних установчих зборів. Кримськотатарські солдати та учні медресе і мектебів утворили живий ланцюг, за яким стояв кількатисячний натовп, очікуючи прибуття делегатів. Над входом у палац майоріли блакитний і червоний прапори».

На початку 1919 року кримськотатарське Парламентське бюро затвердило «Положення про культурно-національну автономію мусульман Криму». Саме в цьому документі національним гербом було визнано зображення Тарак-тамги, а прапором – полотнище сіро-блакитного кольору із зображенням національного герба у верхньому куті біля древка. Це стало першим документальним свідченням про офіційний статус національного герба і прапора кримських татар у їхньому сучасному вигляді.

Після встановлення комуністичного режиму в Криму, національний прапор вимушено припинили використовувати на публічних заходах, що стало черговим випробуванням для народу. Однак дух опору та прагнення до самовизначення ніколи не згасав.

Другий Курултай кримськотатарського народу, який відбувся у Сімферополі 30 червня 1991 року, ухвалив доленосну постанову «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу». Цією постановою було урочисто відновлено блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті як національний прапор кримських татар. Його пропорції у співвідношенні ширини до довжини складають 1:2, що відповідає історичним стандартам.

Сьогодні цей стяг є потужним символом боротьби за права корінного народу Криму, невід’ємною частиною української державності. Він символізує звільнення півострова від російської окупації та є одним із найважливіших символів відновлення територіальної цілісності України, підкреслюючи прагнення до свободи і самовизначення.