Щороку 26 червня Україна та світ відзначають знаменну дату – День кримськотатарського прапора. Це не просто свято, а глибоке вшанування національного символу кримських татар, корінного народу Криму, що незламно бореться за свою свободу та ідентичність. День кримськотатарського прапора є нагадуванням про багатовікову історію та прагнення народу до самовизначення.Історія цього величного символу сягає 1917 року, коли I Курултай кримських татар, що відбувся у стародавньому Бахчисараї, вперше офіційно затвердив етнічний кримськотатарський прапор. Цей прапор став втіленням національної єдності та прагнення до незалежності після століть боротьби.Полотнище небесно-блакитного кольору, прикрашене золотистою тамгою – символом влади та єднання, розташованою у верхньому лівому кутку біля древка, має глибоке значення. Небесно-блакитний колір у тюркських народів традиційно символізує чистоту, свободу, чесність і вірність, бездоганність і непохитну силу духу. Однорідне блакитне тло також уособлює прагнення до неподільної єдності народу, мирного співіснування та благополуччя. Тамга, як родовий знак Гіреїв, є давнім символом, що уособлює спадкоємність поколінь та нерозривний зв’язок з минулим. Цей національний символ є серцем і душею кримськотатарського народу.Вперше День кримськотатарського прапора як офіційна дата був відзначений у 2010 році. Ініціатива надійшла від Кримського Молодіжного Центру та низки інших активних молодіжних організацій, які прагнули зберегти та популяризувати національну ідентичність. А вже 29 серпня 2010 року, під час III сесії V Курултаю кримськотатарського народу, було ухвалено історичне рішення: відзначати День національного прапора щорічно 26 червня. Ця дата була обрана невипадково, адже саме цього дня у 1917 році розпочав свою роботу ІІ Курултай. Основною метою такого рішення стало потужне об’єднання народу навколо його символіки та широка популяризація кримськотатарської культури і спадщини.Проте історія прапора знає й часи суворих заборон та переслідувань. У 1929 році комуністична влада, вбачаючи у блакитному стягу загрозу своїй ідеології, проголосила його «буржуазно-націоналістичним» і повністю заборонила його використання на території Радянського Союзу. Ситуація погіршилася після трагічної депортації кримських татар у 1944 році, коли навіть просте зберігання прапора вважалося серйозним злочином, що каралося репресіями. Протягом 1970–1980-х років більшість молоді, зростаючи в умовах жорсткого режиму, вже не знала або боялася використовувати свій власний національний символ. І лише з героїчним поверненням кримських татар додому, до Криму, за часів незалежної України, прапор почав своє довгоочікуване відродження, ставши символом незламності та відродження всього народу.Сьогодні Крим перебуває в умовах тимчасової окупації. Кримські татари, які відкрито виступають за свободу під своїм національним прапором, стикаються з нещадним тиском, репресіями та переслідуваннями з боку окупаційної адміністрації. Цей період є черговим випробуванням для народу, але кримськотатарський прапор залишається їхнім маяком надії та символом опору.Відзначення в Україні Дня кримськотатарського прапора є яскравим та переконливим свідченням глибокої єдності української держави та невід’ємності кримськотатарського народу від великої української родини. Це підкреслює відданість України принципам демократії, поваги до прав корінних народів та непохитну віру у звільнення всіх окупованих територій.