26 червня увесь світ відзначає Міжнародний день на підтримку жертв катувань. Ця важлива дата, встановлена Організацією Об’єднаних Націй, покликана нагадати про жахливі злочини, які, на жаль, досі існують у сучасному світі. Хоча здавалося б, такі поняття, як «тортури», не мають місця у цивілізованому ХХІ столітті, для українців вони стали болючою та жахливою реальністю.

Після вигнання окупаційних військ з українських земель у 2022 році, світ був шокований, побачивши масштаби звірств у Бучі, Ірпені, Ізюмі та інших містах і селищах України. Ці події відкрили моторошну правду про систематичні знущання над мирним населенням та військовополоненими. Ми не можемо навіть уявити, скільки ще жахів відкриється після повної деокупації всіх українських територій. Кожне нове звільнене місто свідчить про невимовні страждання, завдані цим людям.

Понад два десятиліття ООН закликає кожну державу вжити ефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших заходів для повного запобігання актам жорстокого поводження. Усі міжнародні конвенції та декларації чітко заявляють: ніщо не може служити виправданням таким звірствам. Проте для країни-агресора загальнолюдські цінності та норми міжнародного права є порожніми словами. Їхнє керівництво не лише не забороняє, а й відкрито заохочує своїх військових до жорстоких дій щодо військових і цивільних осіб. Це підтверджується численними свідченнями, документальними доказами та навіть публічними відеозаписами, що демонструють варварські вчинки проти наших захисників. Ці акти є кричущим порушенням усіх міжнародних норм і свідчать про цілковите ігнорування принципів людяності. Боротьба з подібними злочинами вимагає єдності та рішучості.

Незважаючи на те, що такі свідчення викликають кров у жилах і нестерпний біль, ми повинні говорити про це. Ми зобов’язані показувати правду світу. Світова спільнота має почути і на власні очі побачити прагнення агресора знищити українську націю – прагнення, що триває століттями. Цивілізований світ повинен активно підтримувати постраждалих від російської агресії, надаючи їм допомогу, захист та забезпечуючи справедливість. Це не просто питання гуманізму, це питання відстоювання базових принципів прав людини.

Міжнародний день на підтримку жертв катувань — це нагода не лише вшанувати пам’ять тих, хто пережив невимовні страждання, але й мобілізувати зусилля для запобігання подібним актам у майбутньому. Кожен подібний акт є злочином проти людяності, який не має терміну давності. Відповідальність за ці дії повинна бути неминучою. Підтримка постраждалих є нашим спільним обов’язком, щоб кожен, хто пережив жах, міг отримати необхідну допомогу та відчути, що його голос почутий. Боротьба з цими злочинами — це боротьба за гідність кожної людини.