27 березня відзначаємо третю річницю з дня загибелі Захисника України Миколи Вікторовича Сапожніка, який віддав своє життя у бою за незалежність та свободу нашої Батьківщини. Війна, на жаль, приносить невимовні страждання та забирає найкращих синів та дочок України. Микола Вікторович назавжди залишиться в наших серцях як взірець мужності, життєрадісності та незламної віри в краще майбутнє. Його героїзм та самопожертва – це приклад для наслідування, адже він віддав найцінніше – своє життя – заради вільної та квітучої України.

Микола Сапожнік був не просто воїном; він був людиною з великим серцем, відданим другом та патріотом своєї країни. Його сміливість та рішучість у важкі часи вражають. Кожен, хто знав його, пам’ятає Миколу як людину, яка завжди посміхалася, була сповнена оптимізму та віри в перемогу. Його загибель – це велика втрата для всіх нас, але його подвиг буде жити вічно в пам’яті українського народу.

Пам’ять про Героя має бути священною для кожного з нас. Ми повинні докладати всіх зусиль, щоб зберегти та передати майбутнім поколінням історії про таких людей, як Микола Вікторович. Щоб вони знали, якою ціною здобувається свобода та незалежність. Щоб вони цінували мир та спокій, які ми маємо завдяки таким Героям.

Сьогодні, вшановуючи пам’ять Миколи Сапожніка, ми згадуємо не лише його загибель, але й його життя, його мрії, його прагнення. Ми вклоняємося перед його подвигом, перед його відвагою та самопожертвою. Вічна слава Герою! Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за Україну, і будемо пам’ятати завжди!

Схилімо голови в глибокій пошані перед світлою пам’яттю Миколи Вікторовича Сапожніка, який віддав своє життя за Україну. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Низький уклін родині Героя. Нехай пам’ять про нього живе вічно!