27 листопада 2025 року Городищенська громада з глибоким сумом і невимовним болем у серці провела в останню путь молодшого сержанта, гранатометника 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення Олександра Володимировича Максимука.🕯️

Мужній воїн віддав своє життя за незалежність і свободу України, за мирне небо над нашою землею, за майбутнє кожного з нас.🇺🇦

У цей скорботний день громада об’єдналася, щоб вшанувати пам’ять справжнього Захисника— людини честі, стійкості, мужності та непохитної відданості Батьківщині.

Траурна процесія розпочалася у селищі Сенкевичівка. Звідти кортеж із тілом полеглого військового вирушив до Свято-Юріївського храму, де відбулася заупокійна панахида. Під час богослужіння рідні, побратими, друзі, жителі громади та всі небайдужі піднесли щирі молитви за упокій душі нашого Захисника.
Спільна молитва стала символом єдності у скорботі, вдячності та глибокої пошани до Воїна, який пожертвував найдорожчим — своїм життям — заради свободи України.

Сотні людей вийшли провести Олександра в останню земну дорогу — на колінах, зі сльозами на очах, із квітами та державними прапорами в руках. Уздовж шляху траурної процесії панувала глибока тиша. Люди схиляли голови, вшановуючи світлу пам’ять Захисника та його подвиг.😔

Дорога до місця вічного спочинку була устелена живими квітами — як знак любові, вдячності, безсмертної пам’яті та невгасимої поваги до нашого Героя.

Світла пам’ять і вічна шана Захиснику України — Олександру Володимировичу Максимуку.🕯️

Його подвиг назавжди залишиться в серцях вдячних земляків, а його ім’я буде прикладом мужності, вірності та любові до рідної землі.
Нехай Господь дарує спокій його душі, а рідним — сили пережити непоправну втрату.

Світла пам’ять Захиснику.🕯️
Вічна шана й уклін.💙
Слава Україні!💛
Героям слава!🇺🇦

Автор Уляна САВЕЛЬЄВА