27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту — одного з найтяжчих злочинів проти людства в історії ХХ століття.

Саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили нацистський табір смерті Аушвіц-Біркенау, що став символом системного знищення людей за расовою, національною та іншими ознаками.

У роки Другої світової війни внаслідок реалізації нацистської політики геноциду було вбито близько 6 мільйонів євреїв, з яких орієнтовно 1,5 мільйона — вихідці з території сучасної України.

У резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 2005 року, якою запроваджено Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, наголошується, що Голокост має слугувати застереженням для всього людства щодо небезпек, які несуть ненависть, фанатизм, расизм і упередження.

Події повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України засвідчують, що формальне вшанування пам’яті жертв геноцидів саме по собі не є достатньою гарантією недопущення подібних злочинів у майбутньому. Необхідними є системне осмислення історичних трагедій, суспільний діалог та усвідомлення механізмів, які призводять до масових порушень прав людини.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту є нагодою для вшанування загиблих, переосмислення уроків історії та підтвердження спільної відповідальності за недопущення злочинів геноциду, злочинів проти людяності та масових порушень прав людини в сучасному світі.