27 січня світ вшановує памʼять жертв Голокосту. Голокост — одна з найтрагічніших сторінок історії людства, болючий символ того, до чого призводять ненависть, расизм і зневага до людської гідності.

У роки Другої світової війни нацистський режим здійснив цілеспрямоване знищення євреїв Європи, а також ромів, людей з інвалідністю, військовополонених та інших груп, оголошених «небажаними». Це був не хаос війни, а холодно спланований злочин проти людяності.

Шість мільйонів євреїв — жінок, чоловіків, дітей — стали жертвами масових розстрілів, концтаборів і таборів смерті. Їх убивали не за вчинки, а за походження. Убивали лише за те, ким вони були. Україна також стала місцем масових злочинів нацистів: Бабин Яр, Дробицький Яр, Богданівка — ці назви й сьогодні звучать як вирок нелюдській ідеології.

Пам’ять про Голокост зобов’язує нас не мовчати перед обличчям несправедливості, не звикати до мови ненависті, не відвертатися від страждання інших. Бо байдужість — перший крок до повторення трагедії.

«Ніколи знову» — не просто слова, а щоденна відповідальність суспільства, яке прагне бути гуманним і справедливим. Уроки цієї трагедії нагадують про необхідність протидії будь-яким формам дискримінації, а також про важливість толерантності та поваги до людського життя.