⚡27.04.2024 08:00
Весняний подих сонячний, легкий.
Цвітуть сади, красу не передати.
А присмак на душі такий терпкий,
Бо нашу весну хочуть відібрати.
Її безжально топчуть третій рік,
Знущаючись, не можуть зупинитись.
Життя немовби повернуло вбік,
Йде мимо нас, благаючи лишитись.
Вже звиклі до повітряних тривог,
Свій захист відшукали у молитві.
Що буде завтра -знає тільки Бог,
Бо Він із нами в цій кривавій битві.
Вже скоро Пасха, світ покине тьма,
Щоб разом із Христовим воскресінням,
Нам нагадати витоки Добра,
Й лише одну дорогу до спасіння.