27 червня 2025 року минає два роки з того трагічного дня, коли Україна втратила свого відважного сина, справжнього захисника – Калаура Сергія Анатолійовича. Ця дата є не лише днем глибокої скорботи, але й нагадуванням про незламність духу та самовідданість, які демонструють наші воїни у боротьбі за незалежність. Пам’ять Сергія Калаура назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав, і кожного українця, хто цінує мирне небо над головою. Це важливий момент для вшанування пам’яті всіх, хто поклав своє життя за свободу.

Сергій Анатолійович став на шлях захисту Вітчизни задовго до повномасштабного вторгнення. Його військова дорога розпочалася ще у 2014 році, коли російська агресія вперше проявила себе на сході України. Понад рік він служив водієм-механіком бойової машини піхоти та стрільцем-зенітником, виконуючи складні завдання на передовій. Його професіоналізм та відвага були прикладом для побратимів. У січні 2021 року, усвідомлюючи важливість своєї місії, Сергій підписав контракт на військову службу, підтвердивши свою готовність стояти на захисті України до останнього подиху. Цей крок засвідчив його глибоку відданість присязі та рідній землі. Це приклад справжнього героїзму воїна.

Протягом усієї своєї служби Сергій був взірцем мужності та стійкості. Він вірно служив українському народу, не шкодуючи сил і здоров’я, захищаючи волю та незалежність України від загарбників. Його героїзм проявився і в останній момент життя, коли наш земляк загинув під час запеклих штурмових дій з боку збройних сил Російської Федерації. Ця непоправна втрата залишила глибоку рану в серцях рідних, друзів, односельців та всіх, хто цінує мир і свободу. Ми пам’ятаємо про кожного загиблого воїна.

Біль втрати, який відчувається й досі, неможливо повністю осягнути. Він відкликається у кожній душі, хто пам’ятає Сергія. Його усмішка, його сила духу, його безмежна любов до України – все це залишається у спогадах. Ми завжди будемо вдячні Калауру Сергію Анатолійовичу за його жертовний подвиг. Він належить до когорти тих справжніх українських захисників, чиї імена вписані золотими літерами в історію нашої країни.

Щороку у цей день ми згадуватимемо Сергія, його відданість Батьківщині та мужність, з якою він боровся за наше майбутнє. Його історія – це частина великої історії нескореної України. Нехай світла і вічна пам’ять буде нашому Герою! Доземний уклін за його незламність, за його мужність, за його життя, віддане заради нас. І щирі співчуття всім рідним та близьким загиблого – ми поділяємо ваш біль і пам’ятаємо про внесок Сергія у нашу спільну перемогу. Його спадщина житиме у нашій боротьбі та у вдячності поколінь, які знатимуть, хто такий справжній захисник України.