28 липня Україна вшановує пам’ять тих, хто загинув, був закатований або страждав у ворожому полоні. Це не лише день скорботи за втраченими життями, а й нагадування про невимовний біль, про злочини, які не мають терміну давності, і про необхідність говорити про них на світовій арені. Системне жорстоке поводження з українськими військовополоненими стало типовою практикою країни-агресора. Російські окупанти вдаються до катувань, розстрілів, принижень, використовують наших захисників як живий щит, інструмент пропаганди та шантажу. Заяви про масові катування, подібні до тих, що мали місце в Оленівці, неналежне медичне забезпечення, відсутність зв’язку з рідними – це не поодинокі випадки, а частина спланованої політики Російської Федерації. Така політика є грубим порушенням Женевських конвенцій, Конвенції ООН проти катувань та Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що кваліфікується як воєнні злочини та злочини проти людяності. Боротьба з організованою системою знущань над українськими полоненими вимагає не лише спостереження, а й активних дій міжнародних інституцій: посилення тиску, забезпечення доступу до місць утримання, здійснення контролю та притягнення винних до відповідальності. Збройні Сили України висловлюють щиру вдячність волонтерам, правозахисникам, журналістам, які допомагають викривати трагедії українських полонених, розшукують зниклих, підтримують родини та зберігають зв’язок. Ми пам’ятаємо кожного, хто загинув у полоні, хто був закатований або знищений. Ми не забудемо і не пробачимо. Ми віримо у повернення кожного українського воїна додому, у силу родин, які чекають з любов’ю, болем і незламною витримкою. Держава докладає максимум зусиль для реалізації обмінів і повернення всіх захисників. Це не просто боротьба за наших людей, це боротьба за збереження людяності. Пам’ять, терпіння, віра – це те, що нас об’єднує. Шана тим, хто чекає, слава тим, хто рятує та бореться. Слава Україні! Героям слава! – Головнокомандувач ЗС України генерал Олександр Сирський.