28 липня – це день, коли Україна вшановує пам’ять тих, хто загинув або зазнав нелюдських катувань, перебуваючи у ворожому полоні. У цей скорботний день ми схиляємо голови перед подвигом героїв, чиї життя були обірвані не в бою, а в результаті жорстоких знущань та нелюдського ставлення в неволі. Ця дата – нагадування про незламність духу та високу ціну свободи, яку платять наші захисники. Їхня стійкість перед лицем невідомого жаху, їхня віра в перемогу, незважаючи на страждання, є прикладом для всіх нас. Ми пам’ятаємо кожного, хто не повернувся додому, хто віддав своє життя за волю України, навіть опинившись у полоні. Їхні історії, часто приховані від очей світу, заслуговують на глибоку шану. Ми висловлюємо щирі співчуття родинам, які втратили своїх близьких, і підтримуємо тих, хто досі в очікуванні повернення своїх рідних з полону. Ваша сила духу та надія є маяком у найтемніші часи. Україна пам’ятає своїх героїв, які пройшли через пекло полону, і не забуде їхнього внеску в боротьбу за незалежність. Вічна пам’ять полеглим героям, чиї життя обірвалися через жорстокість ворога в полоні. Сила та незламність духу тим, хто бореться за виживання і повернення додому. Ми об’єднані в скорботі та в прагненні до перемоги, яка принесе мир і повернення всіх наших людей. Пам’ять про жертви полону – це не лише скорбота, а й заклик до дії, до підтримки наших воїнів та до боротьби за справедливість.