28 липня — День пам’яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які загинули, були страчені або закатовані в полоні. Цей день присвячений усім, кого ворог позбавив життя чи свободи виключно за їхню українську ідентичність. Ми вшановуємо пам’ять тих, хто не зламався під тиском репресій, хто зберіг себе, свою мову та свою правду, навіть перебуваючи в нелюдських умовах. Особливо ми згадуємо тих, хто не мав зброї, але володів незламною гідністю, щоб вистояти у темряві, зберігаючи свою людяність навіть у полоні.

Мовчання тих, хто пережив полон, стало потужним голосом нашої колективної пам’яті. Їхня незламність — це не просто відсутність звуку, а глибоке нагадування про справжню ціну свободи та про те, чому наша боротьба продовжується. Ця боротьба є продовженням їхнього подвигу, свідченням їхньої стійкості. Ми зобов’язані пам’ятати про них, щоб майбутні покоління знали про героїзм та жертви, принесені заради незалежності України.

Сьогодні, коли ворог продовжує свої жорстокі дії, вшанування пам’яті загиблих захисників є особливо важливим. Це акт національної єдності та прихильності до тих, хто поклав своє життя за наше майбутнє. Їхні історії, їхня стійкість, їхня любов до України — це те, що надихає нас і надалі боротися за справедливість і перемогу.

🕯 Пам’ятаємо. 🇺🇦 Продовжуємо боротьбу. ✊ Не дозволимо забути.