28 липня – це особливий день, присвячений пам’яті Захисників і Захисниць України. Цей день вшановує всіх, хто боровся за свободу та незалежність нашої держави, включаючи учасників добровольчих формувань. Ми згадуємо також цивільних осіб, які, на жаль, зазнали найстрашнішої долі: були страчені, закатовані або загинули, перебуваючи в полоні. Це глибоко символічна дата, що нагадує про незламність духу та величезну ціну, яку довелося заплатити за мирне небо.

Цього дня ми віддаємо шану тим, хто поклав своє життя на вівтар Батьківщини. Їхній подвиг, самопожертва та любов до України навічно залишаться в наших серцях. Важливо пам’ятати кожного героя, кожен подвиг, кожен момент боротьби. Це наша історія, наша пам’ять, наша відповідальність – зберегти її для майбутніх поколінь. Ми повинні знати і пам’ятати, завдяки кому ми живемо сьогодні.

День пам’яті – це не лише про скорботу, але й про гордість. Гордість за наших воїнів, за їхню мужність, за їхню готовність стати на захист країни, навіть ціною власного життя. Це день, коли ми можемо висловити свою безмежну вдячність та повагу тим, хто стояв на сторожі нашої безпеки. Їхня боротьба, їхні страждання, їхні втрати – все це не повинно бути забутим. Ми зобов’язані пам’ятати, щоб історія не повторилася.

Важливо, щоб суспільство пам’ятало про жертви, принесені заради свободи. Кожна родина, яка втратила свого рідного, заслуговує на нашу підтримку та пам’ять. Ми повинні підтримувати тих, хто продовжує боротьбу, і вшановувати пам’ять тих, хто вже не з нами. Нехай пам’ять про героїв живе вічно, а їхній подвиг надихає нас на подальшу боротьбу за справедливість і мир в Україні.