Війна, Суспільство, Талалаївська (Черніг.обл) ОТГ
Пам’ять героя Романа Новака: трагічна загибель на Донеччині
28 липня Талалаївщина зустрічала воїна Романа Новака, який повертався додому на щиті, а 29 липня прощалася з ним у рідному Красному Колядині. Його останню земну дорогу устеляли квітами. Здавалося, що дощ плакав разом із людьми. Кожна втрата болюча, а особливо коли війна забирає життя зовсім молодих. Пам’ять героя Романа Новака назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав і любив.
Роман Володимирович Новак народився 24 квітня 1998 року у селі Красний Колядин. Закінчив місцеву школу, потім Київський професійний ліцей транспорту, де здобув спеціальність зварювальника. Працював на Дарницькому вагоноремонтному заводі у Києві. Рідні та близькі згадують, що хлопець любив свою роботу й постійно вдосконалював навички. У селі та школі його називали Ромчиком, бо він був життєрадісним, надійним і товариським. На нього можна було покластися в будь-якій справі.
У жовтні 2021 року Романа призвали на військову службу. Незабаром він уклав контракт. З початку повномасштабної війни отримав військову спеціальність стрілець-снайпер. Служив на Донецькому напрямку. 1 червня 2024 року Роман загинув, виконуючи свій військовий обов’язок у Покровському районі на Донеччині. Але рідні не знали страшної правди. Два довгих роки жили між надією та відчаєм, чекаючи звістки. Вони вірили, молилися, сподівалися на диво, адже Роман був визнаний зниклим безвісти. Та змушені прийняти страшну правду.
Роман став на захист України у найважчий для держави час. Він захищав не лише українську землю, а й право кожного з нас жити у вільній країні, виховувати дітей під мирним небом. Його мужність, відданість і жертовність назавжди залишаться прикладом справжнього патріотизму. Пам’ять героя Романа слугуватиме натхненням для майбутніх поколінь.
Наш обов’язок — пам’ятати кожного, хто не повернувся з війни. Ми не маємо права забути ні їхніх імен, ні їхнього подвигу. Завдяки таким героям Україна стоїть, бореться і неодмінно переможе. Схилімо голови перед світлою пам’яттю Романа. Нехай Господь прийме його душу до небесного воїнства, а рідним дарує сили пережити цю непоправну втрату. Вічна пам’ять і слава Герою. Слава Україні!