28 СЕРПНЯ УКРАЇНЦІ ВІДЗНАЧАЮТЬ ОБЖИНКИ – обряд завершення хлібних жнив.
У XIX – на початку XX століття обжинки відзначалися у різний час, у залежності від конкретної місцевості та кліматичних умов. Українці приурочували святкування до Успіння.

Це свято є віковою традицією. На честь святкування проводяться такі ритуали, як завивання бороди, вшанування останнього снопа, освячення скошеного жита та зібраних трав, поливання жниць.
За старовинними звичаями, щоб не турбувати «дух поля», останній сніп необхідно було жати мовчки.
На полі завжди залишали невелику частину незрізаного колосся, яке зав’язували стрічкою. Називалося це завиванням бороди.
На Поліссі до останніх колосків клали хліб-сіль.
Останній сніп завжди називали іменинником, якого шанували особливим чином – одягали в людську одежу і ставили на покуті.
Наостанок з колосся плели вінок для найгарнішої жниці та під спів йшли святкувати.