Володимир народився 5 листопада 1973 року у селі Героїнівка Семенівського району. Там пройшло його дитинство та юність.

Закінчивши школу, вступив до Хорольського агропромислового технікуму, де здобув професію техніка-електрика. Після закінчення навчання був призваний до лав Армії, де гідно пройшов військову підготовку.

Повернувшись додому, розпочав свою трудову діяльність.

У 1998 році переїхав до села Великий Перевіз, де продовжив працювати у місцевому господарстві. Після його розпаду перейшов працювати на молокозавод ТОВ «ГАДЯЧСИР».

Де б не працював Володимир, він завжди залишався у спогадах як чуйна, добра, надійна, добросовісна й працелюбна людина. Завжди готовий допомогти, справжній професіонал своєї справи, з яким легко було працювати. У будь-якому колективі колеги щиро поважали його.

У квітні 2014 року життя Володимира докорінно змінилося. Дома залишилися дружина, син і донька, а він став на захист рідної України. Розпочалася Антитерористична операція. Молодший сержант сумлінно ставився до виконання службових обов’язків: поставлені завдання виконував якісно й своєчасно, проявляв розумну ініціативу. За характером був спокійним, морально стійким, ввічливим і тактовним. У стосунках із побратимами завжди будував взаємини на засадах взаємоповаги, користувався авторитетом у колективі. У складних умовах умів швидко й правильно орієнтуватися. Саме так його охарактеризувало командування загону спеціального призначення військової частини – польової пошти. Він вистояв. Повернувся додому й продовжив трудову діяльність. Та, на жаль, знову прийшла біда…

Навесні 2022 року Володимир одним із перших знову пішов на захист своєї Батьківщини. Численні контузії, тривале лікування, погіршення стану здоров’я… Молодший сержант тримався до останнього. Та 27 серпня 2025 року була перегорнута остання сторінка його життєвої книги. Обірвалася життєва стежина Воїна-Захисника – Стародуба Володимира Васильовича.

Від імені всієї Шишацької громади, депутатського корпусу та виконавчого комітету селищної ради висловлюємо найщиріші співчуття дружині Юлії, доньці та синові, всім рідним і близьким.

Ми розділяємо ваш біль.

Нехай Господь подарує вам сили пережити цю втрату.

А пам’ять про Володимира – світла, вічна, невмируща – житиме в серці кожного з нас.

Вічна пам’ять, Володимире…

Низький уклін Тобі.

Слава Україні!

« повернутися