28 січня 2026 року Козелецька громада у глибокій скорботі прощалася з Героєм – солдатом Спехіним Ігорем Сергійовичем.

Чин похорону та церемонія прощання відбулися у Вознесенській церкві селища Козелець. До храму зібралися рідні, близькі, побратими, представники влади та жителі громади, аби віддати останню шану Захиснику, який віддав своє життя за Україну. У повітрі стояла тиша, сповнена болю і вдячності. Кожен погляд, кожна запалена свічка були мовчазною подякою за його подвиг.

Після церемонії у храмі похоронна процесія рушила до дому, де проживав Ігор Сергійович, у село Берлози. Це була особлива, важка і водночас дуже символічна дорога – дорога додому, якою Герой повертався назавжди. Жителі громади виходили, щоб провести воїна, ставали на коліна, схиляли голови, утворювали живий коридор шани, віддаючи йому останню подяку за захист і самопожертву.

Далі процесія попрямувала до кладовища села Берлози, де Ігор Сергійович знайшов свій вічний спочинок на рідній землі, за яку боровся до останнього подиху.

Під час прощального слова до присутніх звернувся Козелецький селищний голова Валентин Бригинець. У його промові звучали щирі співчуття родині, слова глибокої шани до мужності та відданості Героя, а також подяка за подвиг, який назавжди залишиться в пам’яті громади.

Цей день став ще одним болючим нагадуванням про ціну нашої свободи. Але водночас він став днем гідності, єдності та пам’яті.
Ігор Спехін повернувся додому не як зниклий безвісти, а як Герой, як воїн, як син своєї землі.

Світла пам’ять про нього назавжди житиме в серцях рідних, друзів, побратимів і всієї громади.

Вічна пам’ять та слава Герою.