День Конституції України: Символ Незалежності та Верховенства Права

28 червня Україна щорічно відзначає одне з найважливіших державних свят – День Конституції України. Це свято має глибокий символічний зміст, оскільки воно присвячене ухваленню Основного Закону держави, який є фундаментом для забезпечення прав і свобод кожного громадянина, визначає структуру державної влади та закладає основи правової системи країни. Цей день є нагадуванням про шлях, який пройшла Україна до утвердження своєї незалежності та демократичних цінностей.

Історичний Шлях до Основного Закону

Офіційне встановлення Дня Конституції України відбулося 28 червня 1996 року, коли після тривалих та складних дискусій, компромісів та безсонних ночей, Верховна Рада України прийняла нову Конституцію незалежної України. Цей історичний документ став справжньою правовою основою для розбудови демократичної, правової та соціальної держави, а також невід’ємним гарантом її суверенітету і територіальної цілісності. Процес розробки та прийняття Конституції був непростим, але його результатом стала Конституція, яка відповідає найвищим демократичним стандартам і забезпечує права та свободи кожному громадянину України.

Цікавим є той факт, що міжнародне співтовариство не лише схвалило Конституцію України, а й визнало її однією з найбільш прогресивних та демократичних у світі, що підкреслює її високе значення.

Конституція України складається з 15 розділів та 161 статті, які детально визначають основні принципи державного устрою. Цей фундаментальний документ гарантує громадянам України рівні права та свободи. Серед них – право на життя, свобода та особиста недоторканність, свобода слова та мирних зібрань, право на працю та освіту. Саме ці засади є непорушними й забезпечують гідне життя та розвиток особистості в українському суспільстві.

У першій статті Основного Закону чітко зазначено, що Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою. Ці принципи забезпечують стабільність, справедливість та добробут у країні, визначаючи вектор її розвитку. Важливо пам’ятати, що День Конституції України є єдиним державним святом, закріпленим безпосередньо в Основному Законі.

Історичні Корені Українського Конституціоналізму

Конституція України є не просто збіркою законів, а основою всієї правової системи та надійним гарантом стабільності й порядку в державі. Вона чітко закріплює принципи демократії, верховенства права, поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, а також неухильного дотримання прав людини. Крім того, Конституція визначає ключові напрямки внутрішньої та зовнішньої політики України, забезпечуючи її курс на європейську інтеграцію та всебічний розвиток демократичних інститутів.

Варто згадати, що історія українського конституціоналізму має глибокі корені. У 1710 році з’явилась Конституція Пилипа Орлика, також відома як “Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького”. Цей документ є надзвичайно важливим в історії українського державотворення. Вона вважається однією із перших конституцій у світі, яка передбачала розподіл влади та обмежувала владу гетьмана, водночас відстоюючи інтереси запорізьких козаків.

Друга Конституція України, ухвалена у 1918 році Центральною Радою УНР, є ще одним важливим історичним етапом, який заклав основи державності. Цей документ, розроблений під керівництвом Михайла Грушевського, проголошував незалежність Української Народної Республіки (УНР) і містив багато прогресивних положень для свого часу. Попри те, що ця Конституція була затверджена Центральною Радою, вона, на жаль, не встигла набути чинності повною мірою через події німецької окупації та стрімкі зміни політичної ситуації. Проте, цей документ залишається важливим свідченням незламного прагнення українського народу до незалежності та демократичного розвитку, а також є значущим етапом в історії українського конституціоналізму. Окрім зазначених, також існувала Тимчасова конституція ЗУНР та Тимчасова Конституція Карпатської України, що також свідчить про багату конституційну традицію.

За часів, коли Україна входила до складу Радянського Союзу, приймалися Конституції Української РСР, які неодноразово зазнавали змін, відображаючи тогочасні політичні реалії. Однак, остаточний варіант Основного Закону, що відповідав би незалежницьким прагненням, був прийнятий лише тоді, коли наша держава здобула справжню незалежність. Історія свідчить, що лише 28 червня 1996 року о 9:18 ранку, після майже безперервної добової сесії, яка тривала 23 години, Верховна Рада урочисто ввела в дію чинну сьогодні Конституцію. Цей момент став точкою відліку нового етапу в житті України, утвердивши її як повноцінну, самостійну державу з власним Основним Законом, що стоїть на сторожі прав і свобод кожного громадянина.