28 червня – це особливий день для кожного українця, що виходить далеко за рамки звичайної календарної дати. Це час глибоких роздумів про те, в якій країні ми прагнемо жити, та що кожен із нас готовий зробити задля її розбудови як справедливої, сильної та справді незалежної держави.

Конституція України – це не просто збірка законів, прав та обов’язків. Це живий голос багатьох поколінь, які заплатили надзвичайно високу ціну за нашу свободу та право на самовизначення. В її основоположних принципах закарбовані наші найпотаємніші надії, вікова боротьба та біль, що супроводжували становлення української державності, і, що найважливіше, – наша незламна воля до свободи.

Історія українського державотворення сягає глибини століть, свідченням чого є перша українська Конституція – Конституція Пилипа Орлика. Ухвалена ще у 1710 році, вона стала одним із найперших подібних демократичних документів у Європі та заклала міцні основи прав і свобод нашого народу, окресливши принципи народовладдя та обмеження влади гетьмана. Цей документ яскраво демонструє глибокі корені української правової думки.

На шляху до сучасної Конституції Україна пройшла через складні випробування та століття безкомпромісної боротьби. Ми завжди пам’ятатимемо титанічні зусилля та жертовність видатних українських діячів. Серед них варто виділити В’ячеслава Чорновола, який присвятив усе своє життя втіленню мрії про незалежну Україну та її демократичні засади. Його невтомна праця, принциповість та непохитна віра в ідеали свободи стали незмінним символом боротьби за українську державність.

Особливо значущим є внесок у прийняття сучасної Конституції України ще одного видатного сина Черкащини – Михайла Сироти. Його роль як координатора парламентської більшості під час доленосної «конституційної ночі» 1996 року була абсолютно вирішальною. Саме завдяки його лідерству, стратегічному мисленню та неймовірній наполегливості, Україна нарешті отримала свій Основний Закон, що став непорушним фундаментом нашої сучасної незалежності та демократичного розвитку.

Справжня демократія, закріплена в Конституції, починається не з владних кабінетів, а з кожного з нас – з нашої взаємної поваги, з нашого вміння слухати та чути одне одного, бути чесними та відвертими, не мовчати, коли суспільство чи хтось із нас потребує захисту. Конституція вчить нас не лише вимагати справедливості, але й активно творити її – щодня, на роботі, вдома, у нашому серці, у кожній дії та рішенні. Це єдина гарантія, що права і свободи, зафіксовані в Конституції України, будуть не лише декларацією, а й реальністю.

Сьогодні, коли Україна знову відстоює свою свободу від споконвічного ворога, ми особливо глибоко усвідомлюємо неперевершену цінність нашої Конституції. Вона є тим непохитним фундаментом, який оберігають наші воїни – і ті, хто стоїть на передовій російсько-української війни, захищаючи кожен клаптик рідної землі, і ті, хто в тилу своєю самовідданою працею наближає Перемогу, працюючи заради кращого майбутнього України. Кожен їхній крок, кожен їхній день присвячений захисту нашого конституційного ладу та суверенного майбутнього. Це нагадування про те, що День Конституції України – це не просто свято, а символ національної єдності та незламності.

Тож зі святом, дорогі земляки, українці! Нехай День Конституції України буде не просто збіркою законів, а живим нагадуванням про те, що ми – народ, який сам пише свою долю. Ми є будівничими сильної, вільної та справедливої України, гідної наших пращурів і майбутніх поколінь, які продовжуватимуть жити за принципами, що містить Конституція.