Трагедія Бабиного Яру є однією з найбільших масових розстрілів євреїв під час Другої світової війни. Ця страшна подія, що сталася у 1941–1943 роках, забрала життя не лише євреїв, але й представників інших національностей. Особливо жахливою була загибель через національну приналежність та релігійні переконання.

Цей день слугує потужним нагадуванням про невимовні страждання та жертви, пережиті тими, хто потрапив у вир цієї жахливої реальності. Він також підкреслює життєву необхідність боротьби з ненавистю, упередженістю та нетерпимістю, аби подібні звірства ніколи не повторилися в історії людства.

Ці трагічні події відомі як символ «Голокосту від куль» та жорстокої нацистської політики масового знищення. За даними Українського інституту національної пам’яті, Бабин Яр став місцем пам’яті та поховання майже 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед жертв були євреї, роми, червоноармійці, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, а також мирні жителі, які потрапили під руку окупантів.

Масовий розстріл євреїв у Бабиному Ярі, що відбувся 29–30 вересня 1941 року, став одним із найстрашніших проявів «Голокосту від куль» та жорстокої нацистської політики знищення людей. Розстріли в урочищі тривали майже щодня від моменту захоплення Києва нацистами до завершення окупації міста.

Найбільш трагічними днями стали 29–30 вересня 1941 року, коли було вбито майже 34 тисячі київських євреїв. Німецькі документи називали цю акцію «гросакцією» — «велика акція». Формальним приводом стала радянська диверсія зі знищенням Хрещатика 24 вересня. Масштаб цієї каральної акції в Бабиному Ярі 29–30 вересня 1941 року був одним із найбільших під час Другої світової війни. Подібні «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв – існують у багатьох населених пунктах України, великих і малих.

Виконавцем розстрілів наприкінці вересня — на початку жовтня 1941 року в Бабиному Ярі була зондеркоманда 4а під командуванням штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей підрозділ також відповідав за масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах. Голокост залишається глибокою незагоєною раною в історії України часів Другої світової війни. Близько півтора мільйона українських євреїв стали жертвами цього злочину, нацисти цілеспрямовано знищували їх як соціокультурну та етнорелігійну спільноту.

Пам’ять про трагедію Бабиного Яру, незважаючи на всі обставини, завжди залишалася живою. Перші твори мистецтва на цю тему з’явилися вже в 1941–1943 роках. Художник-етнограф Юрій Павлович створював малюнки натури щодня. Серед перших літературних творів — вірші Ольги Анстей та Людмили Титової. Після війни радянська влада намагалася замовчувати або спотворювати спогади про жертв, навіть намагалася знищити сам яр та сусідні кладовища. Однак це їй не вдалося. Бабин Яр залишається застереженням про небезпеку ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічними, політичними, релігійними чи іншими ознаками.

Після усвідомлення жахів Голокосту світова спільнота прийняла принцип «ніколи знову». Проте, геноциди продовжують траплятися. Сьогодні Україна знову переживає війну. Російські агресори запозичують нацистську риторику, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання». Російський псевдо «антифашизм» став основною загрозою для євреїв у сучасній Україні, сприяючи нарузі над пам’яттю про Голокост. Російські війська обстрілюють єврейські цвинтарі, синагоги та навіть сам Бабин Яр.

Ми бачимо жорстокі масові вбивства рашистами чоловіків, жінок, дітей, літніх людей, тварин, акти тортур — фізичних та моральних, зґвалтування. Часом навіть намагалися спалити тіла, щоб приховати скоєні злочини, як це робили нацисти, відчуваючи наближення поразки. Світова спільнота приголомшена звірствами, що стали відомі зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл. Мир, безпека та рівновага в Європі та світі можливі лише після перемоги України та належного покарання всіх воєнних злочинців.

« повернутися