29 вересня Україна вшановує пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру, одного з найстрашніших символів Голокосту та злочинів нацизму. Ця дата нагадує про початок масових розстрілів, здійснених нацистськими окупантами у Києві саме цього дня у 1941 році. Протягом двох днів, 29 та 30 вересня, було безжально вбито майже 34 тисячі євреїв. Ця цифра шокує своєю масштабністю, але, на жаль, це лише частина загальної кількості жертв. За весь період окупації Києва, у Бабиному Яру було знищено понад 100 тисяч людей. Серед них не лише євреї, а й роми, радянські військовополонені, українські підпільники та всі, хто не вписувався в жорстоку расову теорію нацистів.

Трагедія Бабиного Яру – це не просто історична подія, це глибока рана в історії України та світу. Це місце стало символом геноциду, нелюдської жорстокості та масового знищення мирного населення. Меморіальний комплекс у Бабиному Яру є місцем скорботи, спогадів та перестороги. Він нагадує нам про ціну миру та про важливість боротьби проти будь-яких проявів ненависті, ксенофобії та дискримінації.

Вшановуючи пам’ять жертв Бабиного Яру, ми віддаємо данину поваги тим, хто загинув від рук катів. Ми також зобов’язуємося пам’ятати про цю трагедію, щоб вона ніколи не повторилася. Цей день – нагадування про те, що пам’ять про минуле є запорукою майбутнього, вільнішого від насильства та несправедливості. Бабин Яр – це не лише символ страждань, а й символ незламності духу та прагнення до життя, яке пронизує історію українського народу. Важливо пам’ятати, що кожна з понад 100 тисяч жертв мала своє ім’я, свою історію, своє життя, обірване жорстокою рукою. Ми повинні нести цю пам’ять крізь покоління.