🕯 29 вересня – День пам’яті жертв Бабиного Яру

84 роки тому, 29 вересня 1941 року, урочище Бабин Яр у Києві стало свідком однієї з найстрашніших трагедій в історії людства. Лише за кілька днів осені того року тут було жорстоко розстріляно понад 33 тисячі євреїв. Ця подія стала лише початком довгого і кривавого шляху знищення, адже протягом наступних місяців у Бабиному Яру загинули десятки тисяч українців, ромів, радянських військовополонених та представників інших національностей. Бабин Яр – це не просто місце, це символ Голокосту, втілення безжальної жорстокості нацистського режиму. Ця рана досі кровоточить на тілі нашого народу, нагадуючи про кожне обірване життя, про нездійснені мрії, про дитячі голоси, що замовкли назавжди, про невимовний біль матерів і батьків.

На жаль, історія трагедій в Україні не завершується у минулому столітті. Початок повномасштабного вторгнення Росії приніс нові жахіття. Тисячі українців стали жертвами жорстоких катувань і розстрілів, які чинили російські окупанти в Бучі, Гостомелі, Бородянці, Ірпені, на Харківщині, Херсонщині та Донеччині. Знову, як і в часи нацизму, проливається невинна кров, знову плачуть матері, знову обриваються мрії.

🕯 Пам’ять про жертв Бабиного Яру – це не лише вшанування тих, хто загинув від рук нацистів. Це також усвідомлення того, що ворог, який приносить смерть і руйнування, може знову підняти голову. Це заклик до єдності та боротьби за свою свободу і незалежність. Ми ніколи не повинні забувати минуле, щоб не допустити повторення подібних жахіть у майбутньому. Кожне життя, відібране війною, – це непоправна втрата для всієї України.

🙏 Вічна пам’ять усім загиблим минулого століття і нашого сьогодення. Ми пам’ятаємо. Ми не забудемо.